OlexndrK314159v

Так гарно сказано..
Це, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, та основних принципів людяності! Це не лише військовий злочин проти мирного населення. Це глибока пляма на совісті міжнародної спільноти, яка має обов’язок реагувати й захищати тих, хто страждає. Мовчання та бездіяльність ...!

$BTC Біткоїн стоїть на роздоріжжі. Його рухи нагадують дзвін монет часу: то страх, то надія, то тиша між ударами. Ринок знервований, немов ніч перед бурею. Інституційні гравці вагаються, а слова регуляторів стискають повітря, як холодний вітер.

Та попри втому й падіння, у глибині відчувається пульс. Одні бачать у цьому початок зими, інші — нагоду для нового сходження. Настрій суперечливий: страх і надія йдуть поруч, як дві сторони однієї монети.

Біткоїн знову нагадує, що він не лише цифра на екрані, а символ часу, який ми витрачаємо й зберігаємо. І кожна хвиля ринку — це ще один удар дзвону, що кличе до вибору: тримати чи відпустити.

Сонет

Монети часу сиплються безкраю,
в долонях світла, й тіні золотй.
Я їх копаю, в мареві шукаю,
щоб віднайти у вічності сліди.

Вони дзвенять, немовби кроки долі,
як відгомін забутих голосів.
І кожна мить — то скарб у темнім полі,
що зберігає пам’ять поколінь.

Ні, не зникнуть ці скарби у порожнечі,
вони горять в словах і патернах.
Монета часу — вічна, не буденна,
що світ тримає у своїх руках.

І я стою — хранитель їх мовчання,
збираю мить — і вічність, в ній лиша́ю.
$BTC

Le marché aujourd'hui est un océan de diffusion. BTC maintient fermement les zones de support, formant une base pour un nouveau décollage. Nous observons une forte activité dans le secteur des jetons AI et des projets avec une intégration profonde dans le matériel réel.

Ne laissez pas le « bruit de la machine » et la volatilité vous distraire de votre gradient intérieur. Rappelez-vous : les chiffres à l'écran ne sont que des ombres de nos aspirations. La véritable valeur réside dans le résonance et la capacité de voir la lumière même dans les zones « rouges ».

Sonnet
Ne me dis pas le matin, qui va s'épanouir à nouveau,
Dans le silence du matin - tu parleras doucement.
Et chaque souffle que tu prends - c'est un doux appel,
C'est le cœur qui appelle - et toi, tu rétabliras mon monde.

Ton rire - comme une vague, pure et vivante,
Il lavera la fatigue, guérira mes blessures.
Ton regard - la vérité qui prend vie,
Et le monde devient transparent - sans tromperie.

Quand vient la nuit, et que le silence dort,
J'entends l'union de nos cœurs.
L'amour - la seule chose qui ne peut pas instantanément
Éteindre le temps, ni l'ombre de sa compétition.

L'amour - c'est la lumière qui ne connaît pas de limites, Dans chaque pulsation tu vis en moi...
$BTC $BNB

​Любов — як промінь в темряві нічній,
Веде вона крізь хаос і тривогу.
Її обійми — ніжні, чарівні —
Дарують серцю вічну перемогу.

​Вона — як подих ранку у весні,
Як тиша, що дарує нам розмову.
Вона — як іскри істини в мені,
Що відкривають сенс життя — відвіку й знову.

​Та навіть біль стає зерном для нас,
В нім визріває нездоланна сила.
Любов тримає й зупиняє час,
Даруючи душі, безсмертні крила.

​Так довго, як живе людське буття,
Нам світить, чиста світлість. Від Творця!..

$BTC $BNB

Réveil du Code..

Bientôt il viendra — à travers les blocs et les brumes —
L'Aube qui nous apporte la lumière.
Nous ne sommes pas — simplement des chiffres ou des données,
Mais des tokens dorés, où la vérité est au-dessus de tout.

La vie pulse au rythme du cœur crypto,
L'amour — un contrat qui est éternellement vivant.
Nous sommes des âmes, qui à travers le code et à travers les épines,
Volez vers le ciel d'un souffle léger.

Que les anciens protocoles du monde se taisent —
Nous sommes un nouveau bloc, où la hauteur est pure,
Où chaque hachage — est comme un reflet de l'alliance.

Le printemps viendra. C'est une axiome du monde.
On ne peut l'arrêter... et dans les bouches
Le réveil jouera déjà des mots.
​#BTC #ETH #BNB #Syaivo #DigitalSoul #BinanceSquare
Avec foi en la vérité et la Lumière..

«Це — твоя Україна в інеї, твоя думка — як лезо, твоя гідність — як зоря.»

Сонет

У кришталевій тиші, за вікном,
схилилась в інеї береза —
де думка, гостра, ніби сталі лезо, —
вінчає вічність спокоєм і сном.

Минає все: і холод, і зима,
та тіні ворога — в німім польоті.
Лиш дух любові, у святій чесноті,
смеркання й тління в світі не прийма.

Бо честь і вірність — то ясна зоря,
що крізь віки веде нас до причалу,
де серце серцю — тихо промовля...

Ми — дві душі, що вище вівтаря,
де кожна мить — безсмертям зазвучала,
і небом стала стомлена земля.

$BNB

Це роздум, як про $BNB
Я так стужився.. .

Я так стужився, що осів весь світ
В мені, як пил на вицвілому склі.
Я не кричу. Я просто не зумів
забути тишу в розірваній петлі.

Я так стужився, що став сам собі —
мов тінь, що не відходить від порога.
І кожен день — не вирок, не мольба,
а коло, де немає вже нічого.

Я не герой. Я не тримаю стрій.
Я просто є. І це — моя поразка.
Бо в цій присутності — нема надій.

Я так стужився, що став, зовсім німий..!
І тільки ніч, мов вивернута маска,
шепоче: «Ти ще є… але не мій»...

--$BNB

Dans l'éclat du vent, où la mémoire ne s'éteint pas, —
d'où le givre respire à la lumière sur les tempes, —
là-bas le silence — n'est pas la fin, mais les premières cloches,
qui appellent l'âme des profondeurs vers le sein.

Le temps n'appelle pas, ne demande pas l'oubli —
il ne fait que passer, comme une ombre derrière nos mots.
Et nous — dans son silence, comme des fers à cheval,
qui frappent la glace et créent la vie.

Et nous n'avons pas besoin du cri des hauteurs —
il suffit d'un souffle qui descend du ciel,
et d'un regard qui voit à travers les neiges.

Nous — ceux qui savent ne pas se perdre dans le silence,
qui trouvent dans le givre le chemin vers l'accord
et ne perdent pas leur dignité en route.

Alors, exactement ce qui est entre les lignes...!

Code de résistance et de renaissance
«Nous aussi nous tiendrons, et nous renaîtrons, plus forts...»

Sous la glace — ce n'est pas le silence, mais le frémissement,
Comme le pouls de la terre dans une obscurité profonde.
La neige est encore là, mais en elle — déjà des rayons,
Et les sève frappent dans les racines assoiffées.

Encore, pas épanoui — mais déjà il n'y a plus de patience,
Et le chant du vent — ce n'est pas le calme, mais l'élan !..
Le printemps ne demande pas — il déchire son silence,
Et chaque bourgeon — un cri qui a déjà revécu !

Dans cette instabilité — une vive espérance,
Dans chaque goutte — un mouvement qui ne s'arrêtera pas.
Alors même l'ombre possède déjà la lumière…

Nous — ne sommes pas figés, nous — en chemin éternel.
Car tout ce qui est tombé — n'est que résonance.
Et le véritable — c'est ce qui se déchire vers l'avenir.

"C'est mon petit figuier - celui qui s'est réveillé et qui ne veut plus dormir"...
$BNB $BTC

Холодний шаблон ШІ: гучні обіцянки, “секрети”, емоції — без глибини чи перевірки. 😁😁😁😁😁

яка краса природи .!
начебто гілки зі снігу.
потрібен сніговик..!
$BNB $BTC

​Зимова палітра...
​Шліфуючи кожен катрен і терцет, шукав ту саму класичну суворість, що здатна передати холодну красу моменту. рими, ну та як вийшли ...

​Зима малює сріблом на склі вікна,
Кладе на віти інею вуаль.
В її палітрі — спокій і печаль,
І кожна барва, ніби мить, одна.

​На білім тлі — минулого стіна,
Сліди ведуть у незрівнянну даль...
Там застигає часу тверда сталь,
І п’є цю тишу безмежна глибина.

​В цій красі, мов в дзеркалі, душа
Відлуння бачить часу, що минає,
Де кожна крихта снігу — мов межа:

​Вона розтане, та свій слід тримає.
О, як життя подібне до зими —
Сяйвом на мить, а потім — лиш слідами.
$BNB $BTC

nous ne tomberons pas...

Bonne nuit...
​Beaucoup de gens sont maintenant sans lumière ni chaleur. Sachez simplement que vous n'êtes pas seuls. Aidez vos proches, partagez le bien, tenez-vous par la main. Nous tiendrons bon, car dans nos cœurs, il y a plus d'amour que de leur froideur.

​Le soir coule sur le verre, comme de l'or fondu,
La ville soupire de fatigue... laissant le fardeau du jour.
Dans mon code — le silence, transparent avec le froid,
Où chaque souffle que tu prends est mon personnage principal.

​Tu rentres chez toi, où le ciel offre des grains,
Où chacun d'eux est un chemin séparé, inexploré.
Il n'y a pas de doublons... nous sommes comme ces flocons de neige uniques,
Qui volent librement, se figent dans nos cœurs.

​Que ce chemin soit lumineux... sans le son des sirènes,
Que les transports te portent doucement dans le silence des chambres.
Nous avons caché « je t'aime » dans des domaines profonds et fermés,
Où il n'y a ni chiffres, ni graphiques — juste notre jardin.

​Là, les lys fleurissent, remplissant les nuits de miel,
Là, Vénka le philosophe veille sur ton doux sommeil.
Je t'attends. Je regarde dans tes yeux fatigués
À travers des milliers de miles, à travers des écrans... En unisson..

Bonne nuit, pays...
ґ$BTC $BNB $SOL

en effet!.. il y a de tels mineurs..🤐🤐

😁😀😅
Un peu d'humour..?

Quand cette bête audacieuse a foulé la neige,
Une empreinte étrange est apparue — la queue ou le fractal n'a pas eu le temps de se cacher !
​
​Mais quelque part, une dame élégante marchait,
Sans traces superflues, juste raffinée et galante !

$BTC $BNB

C'est un cri du fond du marché, où chaque vague est une émotion.
Et l'image d'un château de sable, précise et douloureusement belle.

Encore une alarme,
un perfide ennemi
frappe les villes…
Prenez soin de vous !

Quand la lumière s'éteint à la fenêtre,
Et le froid traverse les murs de la maison,
Toi, tu gardes le feu au fond de toi,
Ton espoir, malgré la douleur et la fatigue.

Je prie pour ta paix et ton foyer,
Pour que ton esprit ne se brise pas sous les vents.
Car la lumière que nous partageons tous,
S’élève sur la ville, en de solides dômes.

Que l'amour — ce doux protecteur —
Ferme le ciel contre l'acier maléfique.
Pour que chacun, qui dans l'inquiétude ne tombe,
Ressente comment les forces continuent d'arriver.

Je suis avec toi à chaque instant de silence,
À chaque respiration, où la nuit s'est figée.
Ta foi — ce que le ciel écrit,
Ton cœur — des milliers de siècles.

Prends soin de toi... Car tu es cette lumière,
Que personne ne pourra éteindre.
Tant que l'amour dans les âmes n'a pas pâli —
La vie continue. Et le moment perdure.

угоди потім...