Є копітрейдинг. Можна підключитись — угоди повторюються автоматично, статистика відкрита. Або просто читати канал і розуміти, що відбувається на ринку.
Telegram-неймінг довівся до абсурду: китайці влаштували бійку за нік «danbao» і виклали $2 мільйони
Світ офіційно з’їхав з глузду. Акаунт у Telegram з ніком danbao — так, просто слово, яке означає «гарант» або «посередник» — продали за $2 000 000. Не бізнес. Не стартап. НІКНЕЙМ. І найкумедніше: китайці кілька годин влаштовували аукціонну м’ясорубку, ніби боролися не за @danbao, а за територію під новий Гонконг. Чому так? Люди реально ставляться до коротких імен так, ніби це цифровий еквівалент пентхауса в центрі Шанхая. А «danbao» — особливо солодкий шматок, бо це слово для всіх локальних схем, угод, гарантій та грошових «перекидів». Тобто ти отримуєш нік, який: ● звучить престижно ● підходить для бізнесу ● ідеально продає довіру ● і плюс дає право кричати: «У мене найдорший юзернейм у китайському Телеграмі» 2 мільйони за набір символів — це вже новий стандарт? Схоже, так. У світі, де домени продають за десятки мільйонів, а інфлюенсери скуповують собі назви як цифрові яхти, нік в Telegram став черговим способом показати статус. Ніхто не купив собі @danbao для душі. Це чиста демонстрація сили: «Дивіться, я можу купити слово за ціну квартири в Нью-Йорку». Підсумуємо Ми дожили до часу, коли вартість ніка в Telegram може бути вищою, ніж річний бюджет малого міста. І поки одні збирають на житло, інші кидаються мільйонами за @danbao. Цифровий світ офіційно створив новий клас еліти: тих, хто купує імена, а не бізнеси.
Коли маєш великі гроші, що ти просто купуєш собі слово «майбутнє» От так виглядає справжня демонстрація сили: засновник Crypto.com Кріс Маршалек взяв і купив домен AI․com за $70 мільйонів. Не стартап, не продукт, не корпорацію — просто два символи в інтернеті. Це навіть не інвестиція. Це заявка на те, щоб залишити всіх конкурентів без імені ще до того, як вони про то задумались. Маршалек назвав це «довгостроковою ставкою» на найбільшу техно-хвилю 10–20 років І тут хоч смійся, хоч ні — але він правий: AI зараз забирає все — гроші, таланти, ринки, увагу. Тому купити AI․com — це не понти. Це рівень мислення: «Я куплю собі пляж, поки всі інші орендують рушники». Що означає ця угода для ринку? Нічого складного: ● ключові гравці крипторинку масово заходять у AI-активи ● домени стають новим видом цифрової нерухомості ● інвестори готуються до десятиліття, де AI буде не трендом, а повітрям ● конкуренти дивляться на ціну й ковтають пил Фактично: криптоіндустрія вже не просто перетинається з AI — вона хоче зайняти місця в перших рядах, поки ринок тільки розігрівається. Підсумок Маршалек не просто купив домен. Він купив вхід у майбутнє. Сімдесят мільйонів за два символи — це звучить божевільно, але в епоху AI це недешевий білет на поїзд, який всі інші поки тільки намагаються наздогнати.
Криптотусовка у Twitter зараз кипить через підозру, що дамп біткоїна організували азійські хедж-фонди, які самі себе ж і підірвали. І, на жаль, пазл складається надто добре. 1. Гонконгські фонди загрузли в IBIT + кредитах у єні Мова про кілька фондів із Гонконгу, які нібито тримали гігантські позиції в IBIT — біржовому ETF на BTC від BlackRock. Схема «геніальна» у своїй дурості: ● взяли дешеві кредити в єні (JPY carry trade), ● зарядилися у BTC, ● додали важеля через опціони, ● поставили на продовження зростання. Сценарій працював би, якби ринок був добрий і слухняний. Але ринок зробив те, що ринок робить завжди: вирішив покарати всіх, хто думав, що його переграв. 2. Спроба «відігратися» на сріблі — і друга куля в голову Коли стало боляче по біткоїну, ці ж фонди, за чутками, полізли «відбити» втрати в сріблі. Срібло обвалилося на 20% за день. Другий удар і фінальний. Після цього всі позиції фондів, судячи з динаміки ринку, просто знесло в нуль. 3. Докази, які можна побачити ▪️ IBIT учора торгувався з об’ємом $10 млрд — вдвічі більше норми. ▪️ На криптобіржах не було таких потужних ліквідацій — значить, удар прийшов не з ритейлу. ▪️ BTC падав сильніше ніж весь ринок — це класична поведінка примусової ліквідації великого гравця, а не ринку. 4. Правда — не раніше травня Істина вилізе тоді, коли подадуть оновлені звіти 13F у США. Якщо побачимо фонд із Гонконгу, який тримав IBIT, а тепер там 0, — ось і «курок». Але це лише в середині травня. 5. Китай тим часом закручує гайки Поки ринок шукає винних, People's Bank of China та ще вісім відомств Китаю оголосили повне посилення криптозаборони: ● заборонені всі криптооперації всередині КНР; ● заборонено трейдинг, ICO, посередництво, майнінг; ● заборонені стейблкоїни, прив’язані до юаня, без дозволу регулятора; ● токенізація реальних активів — незаконна, окрім спеціально затверджених кейсів; ● посилюється контроль за зарубіжними криптосервісами, що працюють із китайськими резидентами. Якось не виглядає це на випадковий збіг, а як реакція на фінансову пожежу, у якій могли бути задіяні азійські гравці.
Державні стейблкоїни — це CBDC (central bank digital currency). Цифрова форма національної валюти, яку випускає не черговий стартап-геній, а цілком офіційний центробанк.
Будьмо чесні: це не криптовалюта. Це просто грошики, але на блокчейні, якщо «блокчейном» назвати централізовану базу даних. Тобто: ніякої децентралізації; ніякої свободи;повний контроль держави (ну а хто ж думав, що вони відмовляться?).
Навіщо державам такий цирк? Причини благородні — прозорість, інновації, швидкі транзакції.
Причини реальні — тотальний контроль, спостереження й можливість «вимикати» кошти, якщо хтось не дуже слухняний. Так, звучить романтично.
Приклади державних стейблкоїнів (і що з ними не так) 1. Central Bank of The Bahamas — Sand Dollar Піонери цифрової валюти серед держав.
Задум хороший: доступність фінансових послуг на островах.
Реальність: технологічно непогано, але глобальної революції не сталося — світ якось не кинувся масово купувати «піщані долари». 2. Central Bank of Nigeria — eNaira Амбіція: «о, ми будемо першими в Африці та обженемо всіх».
Проблема: люди не дуже оцінили. Справді, навіщо цифрова версія нацвалюти, яка й так не надто стабільна? 3. People's Bank of China — цифровий юань (e-CNY) Наймасштабніший експеримент. Китай іде до повного контролю над фінансовими потоками, і цифровий юань у цьому — просто подаруночок для держави.
Для користувачів — трохи менше свободи, трохи більше нагляду. Класика жанру. KGST — киргизький «національний стейблкоїн» це стабільна цифрова монета, прив’язана 1:1 до національної валюти — киргизького сома (KGS). Іншими словами, це не фантазія трейдера, а проєкт, за яким стоїть держава Киргизстан — хоч і в дуже тісній співпраці з великими гравцями крипто-індустрії. То чи потрібні вони світу? Залежить. Якщо мрія — тотально контрольований цифровий гаманець, тоді так, це ідеальний варіант.
Якщо хочеться фінансової свободи — ну… державні стейблкоїни розчарують. Але як інструмент модернізації банківської системи — вони вже міняють гру: дешевші транзакції, програмовані гроші, інтеграція з держсервісами.
Правда, свободи там — як анонімності в Instagram. Висновок Державні стейблкоїни — це такий собі компроміс між криптою та бюрократією.
Уряди хочуть бути модними, але водночас не відпускати контроль.
Тому вийшла не революція, а цифрова версія того самого старого світу. Зручна? Можливо. Інноваційна? Частково.