SERgg UA

Chỉ số giá tiêu dùng (CPI) của Mỹ cho tháng Giêng sẽ được công bố vào thứ Sáu này lúc 21:30 theo giờ Bắc Kinh. Các chuyên gia dự đoán:
• Chỉ số giá tiêu dùng tổng hợp (lạm phát tổng thể) sẽ tăng 2.5% theo tính toán hàng năm, giảm từ 2.7% của tháng trước.
• Chỉ số giá tiêu dùng cơ bản (không tính thực phẩm và năng lượng) cũng khoảng 2.5% theo tính toán hàng năm, với sự tăng nhẹ 0.3% theo tính toán hàng tháng.

Буває таке відчуття, коли дивишся на Vanar Chain і ловиш себе на думці, ого невже Web3 нарешті перестав бути таким колючим і незручним? І в цей момент навіть не хочеться лізти в технічні деталі, щоб щось перевірити ти просто дивишся, як воно поводиться. AI прямо вбудований у блокчейн, транзакції по копійці, тисячі операцій на секунду, валідатори з репутацією з Web2 і Web3 одночасно… Виглядає майже як продукт, який робили для звичайних людей, а не тільки для крипто-гіков.
Вони називають себе першим AI-native L1. І саме тому воно виглядає підозріло… але приємно. Бо зазвичай у цей момент чекаєш або гучного слайду, або дрібного шрифту з зірочками. А тут є тиша і робочий код. У них п’ять рівнів архітектури, де є і семантична пам’ять, і on-chain міркування, і автоматизація тобто все для того, щоб розумні агенти могли жити й приймати рішення прямо в ланцюжку. Геймінг, метавсесвіти, токенізація реальних активів, PayFi ну усе це звучить уже не як далеке майбутнє, а як щось, що можна запустити завтра.
Але є момент, про який зазвичай не говорять, чим зручніше стає, тим більше людей заходить. І тут радість чомусь швидко змінюється настороженістю. Комісії копійчані, інтерфейси приємні, бренди заходять, користувачі не лаються на gas fees. З одного боку то вже перемога. З іншого ну дуже підступна штука.
Бо коли все настільки гладко, мозок автоматично вимикає режим «а що, якщо?». Не тому що ми наївні,ну просто так працює комфорт. Ми ж пам’ятаємо, як у 2022–2023 роках зникали сотні мільйонів через один рядок коду чи через те, що хтось просто повірив «довіреному» проєкту. А тепер уявіть собі що у вас на ланцюжку сидить AI-агент, який сам вирішує, коли купувати, коли продавати, куди перекидати токени… І ви вже звикли, що «все працює». І перестаєте читати, що там у контракті. І не перевіряєте, хто саме валідатор. І не питаєте, а що буде, якщо цей розумний агент раптом «поїде».
Він і є той самий ефект «заспокоєної довіри». Коли технологія настільки приємна, що ти забуваєш то вона все одно не ідеальна. І ніколи не буде повністю безпечною.
У Web3 досі величезна купа ризиків таких як хаки, фішинг, помилки в оракулах, просто людський фактор у команді. До цього ми вже, на жаль, досить сильно звикли. А з появою AI-агентів ці ризики тільки множаться, бо тепер можна втратити гроші навіть не через злий умисел, а через те, що модель «трохи неправильно зрозуміла» ситуацію.
Vanar, до речі, намагається це враховувати. У них є Proof of Reputation, verifiable credentials, zero-knowledge штуки для прозорості. І чесно кажучи, у цей момент мене трохи лякає, що навіть усі ці технології не рятують від людського фактору. Але навіть вони самі пишуть у своїх матеріалах: «довіра так це справжнє вузьке місце для агентського AI». Тобто навіть творці розуміють, що тут найслабша ланка зовсім не код, а наша з вами поведінка.
Мені чомусь здається, що ми зараз з вами на дуже хиткому моменті. І тут легенько морозить, бо простота іноді коштує дорого. З одного боку ну хочеться радіти, що Web3 нарешті стає зручним і масовим. З іншого стає страшно, що разом із зручністю ми втрачаємо ту пильність, яка взагалі дозволила цій екосистемі вижити.
Тож моє особисте відчуття що Vanar насправді крутий крок уперед. Але якщо ми з вами почнемо сприймати будь-який блокчейн як «надію за замовчуванням», то дуже швидко нагадаємо собі, чому в 2017–2018 роках усіх так жорстко вчили.
Може, зручність насправді добре. Але пильність скажу вам, ну се одно краще.
А ви як думаєте чи ми вже розслабилися чи ще тримаємо руку на гаманці?@Vanarchain #vanar $VANRY
{future}(VANRYUSDT)

Буває таке відчуття, коли дивишся на Vanar Chain і ловиш себе на думці, ого невже Web3 нарешті перестав бути таким колючим і незручним? І в цей момент навіть не хочеться лізти в технічні деталі, щоб щось перевірити ти просто дивишся, як воно поводиться. AI прямо вбудований у блокчейн, транзакції по копійці, тисячі операцій на секунду, валідатори з репутацією з Web2 і Web3 одночасно… Виглядає майже як продукт, який робили для звичайних людей, а не тільки для крипто-гіков.
Вони називають себе першим AI-native L1. І саме тому воно виглядає підозріло… але приємно. Бо зазвичай у цей момент чекаєш або гучного слайду, або дрібного шрифту з зірочками. А тут є тиша і робочий код. У них п’ять рівнів архітектури, де є і семантична пам’ять, і on-chain міркування, і автоматизація тобто все для того, щоб розумні агенти могли жити й приймати рішення прямо в ланцюжку. Геймінг, метавсесвіти, токенізація реальних активів, PayFi ну усе це звучить уже не як далеке майбутнє, а як щось, що можна запустити завтра.
Але є момент, про який зазвичай не говорять, чим зручніше стає, тим більше людей заходить. І тут радість чомусь швидко змінюється настороженістю. Комісії копійчані, інтерфейси приємні, бренди заходять, користувачі не лаються на gas fees. З одного боку то вже перемога. З іншого ну дуже підступна штука.
Бо коли все настільки гладко, мозок автоматично вимикає режим «а що, якщо?». Не тому що ми наївні,ну просто так працює комфорт. Ми ж пам’ятаємо, як у 2022–2023 роках зникали сотні мільйонів через один рядок коду чи через те, що хтось просто повірив «довіреному» проєкту. А тепер уявіть собі що у вас на ланцюжку сидить AI-агент, який сам вирішує, коли купувати, коли продавати, куди перекидати токени… І ви вже звикли, що «все працює». І перестаєте читати, що там у контракті. І не перевіряєте, хто саме валідатор. І не питаєте, а що буде, якщо цей розумний агент раптом «поїде».
Він і є той самий ефект «заспокоєної довіри». Коли технологія настільки приємна, що ти забуваєш то вона все одно не ідеальна. І ніколи не буде повністю безпечною.
У Web3 досі величезна купа ризиків таких як хаки, фішинг, помилки в оракулах, просто людський фактор у команді. До цього ми вже, на жаль, досить сильно звикли. А з появою AI-агентів ці ризики тільки множаться, бо тепер можна втратити гроші навіть не через злий умисел, а через те, що модель «трохи неправильно зрозуміла» ситуацію.
Vanar, до речі, намагається це враховувати. У них є Proof of Reputation, verifiable credentials, zero-knowledge штуки для прозорості. І чесно кажучи, у цей момент мене трохи лякає, що навіть усі ці технології не рятують від людського фактору. Але навіть вони самі пишуть у своїх матеріалах: «довіра так це справжнє вузьке місце для агентського AI». Тобто навіть творці розуміють, що тут найслабша ланка зовсім не код, а наша з вами поведінка.
Мені чомусь здається, що ми зараз з вами на дуже хиткому моменті. І тут легенько морозить, бо простота іноді коштує дорого. З одного боку ну хочеться радіти, що Web3 нарешті стає зручним і масовим. З іншого стає страшно, що разом із зручністю ми втрачаємо ту пильність, яка взагалі дозволила цій екосистемі вижити.
Тож моє особисте відчуття що Vanar насправді крутий крок уперед. Але якщо ми з вами почнемо сприймати будь-який блокчейн як «надію за замовчуванням», то дуже швидко нагадаємо собі, чому в 2017–2018 роках усіх так жорстко вчили.
Може, зручність насправді добре. Але пильність скажу вам, ну се одно краще.
А ви як думаєте чи ми вже розслабилися чи ще тримаємо руку на гаманці?@Vanarchain #vanar $VANRY
{future}(VANRYUSDT)

Dự án mà hoàn toàn không yêu cầu bạn tin tưởng vào nó. Chỉ đơn giản là im lặng nhìn, còn bạn thì tự sẵn sàng kiểm tra điều gì đó hay lại chờ đợi khi nào có ai đó mang đến cho bạn sự hào hứng trên cái đĩa? Tôi cũng không biết, liệu đây có phải là “dự án đó” hay không, nhưng tôi thích rằng nó buộc phải suy nghĩ, chứ không phải tin tưởng.
Thường thì các dự án mới la hét với chúng ta «Chúng tôi là tương lai của DeFi! Đầu tư ngay bây giờ! Airdrop sắp tới! Hãy tin tưởng chúng tôi!»

Đối với tôi, VANRY không chỉ là một Layer 1 khác, nó thực sự xây dựng "bộ não" cho blockchain. Nó được xây dựng từ một góc nhìn khác vì hầu hết các mạng Layer 1 chỉ tập trung vào tốc độ giao dịch, nhưng Vanar thực sự cố gắng thay đổi chính logic hoạt động của hạ tầng, làm cho nó trở nên "thông minh".

Я останнім часом все частіше ловлю себе на думці, що сучасні інтерфейси, особливо KDE Plasma, потроху створюють дві паралельні реальності. Одна створена для людей, які копаються в налаштуваннях, читають форуми, знають, що таке KWin-скрипти і як зробити активність під кожен проєкт. А друга вже для всіх решти, хто просто хоче, щоб комп’ютер працював, і не дуже розуміє, чому в нього стільки можливостей, якими ніхто, здається, не користується. І парадокс у тому, що чим більше можливостей з’являється, то тим рідше більшість людей про них мабуть взагалі дізнається.
Plasma в цьому плані є дуже яскравий приклад. З одного боку то це одне з найгарніших і найгнучкіших робочих столів, які є. З іншого, ну вона фактично побудована на кількох шарах, і більшість людей навіть не підозрює, що ці шари існують. І, чесно кажучи, саме це одночасно і плюс, і пастка.
На самому верху є симпатичний робочий стіл, панелька, меню «Пуск», віджетики. Все миле, все працює. Змінюєш шпалери ну окей. Додаєш годинник, так супер. Мабуть що вже є рівень для «звичайних» людей.
Потім є другий рівень, куди вже треба трохи зазирнути. KRunner, який викликається Alt+F2 і вміє майже все. Активності, коли в тебе наче кілька різних робочих столів з різними панелями, шпалерами і навіть гучністю. Віджети, які можна накрутити так, що вони показуватимуть погоду, курси валют, твій календар і ще й статус збірки на GitLab. Більшість людей цей рівень навіть не помічає. Ніби ходиш по будинку з десятьма поверхами, але ліфт завжди зупиняється на першому.)))
А є ще третій, глибокий шар ну це вже територія маніяків. Конфіги в ~/.config, правила KWin, скрипти на JavaScript, які ловлять події вікон і роблять з ними що хочуть. Люди, які там живуть, зазвичай пишуть в чаті щось типу «я просто хотів, щоб вікно Discord завжди з’являлося в правому нижньому кутку з прозорістю 87% тільки на активності Робота». І для них це нормально.
І ось що цікаво: система нікого не виганяє. Вона ніби каже: «Хочеш — сиди на поверхні, все працює. Хочеш — пірнай глибше, тут ще купа крутих штук». Але на практиці виходить тиха, непомітна сегрегація.
Ті, хто пірнають, отримують величезну перевагу. Їхній комп’ютер працює саме так, як вони хочуть. Вони економлять секунди на кожній дрібниці, а секунди складаються в години. Вони відчувають контроль. А ті, хто залишається нагорі то просто не знають, що таке можливо. І найстрашніше що вони навіть не відчувають, що чогось не вистачає. Найгірше навіть не втрата контролю, а те, що вона стає непомітною.
Робили з найкращих намірів, а вийшов побічний ефект. Але в результаті виходить, що open-source система, яка теоретично «для всіх», на практиці дуже сильно розшаровує людей за рівнем обізнаності та готовності копатися.
І мені здається, що це вже не тільки про Plasma. Мова йде про багато сучасних інструментів: від редакторів коду до операційних систем і навіть месенджерів. Скрізь є «просунутий» шлях, який відкривається тільки тим, хто сам його знайде. А решта залишається з базовим функціоналом і відчуттям, що «мабуть, так і має бути».
Може, настав час хоч трохи підказувати людям: «Друже, а ти знав, що можна отак?» Не нав’язливо, не по-канцелярськи, а просто по-людськи. Бо інакше ми й далі тихо ділитимемося на тих, хто «в курсі», і тих, хто просто живе з цим комп’ютером і не здогадується, що можна жити з ним набагато приємніше.Тому що більшість із нас теж колись були тими, кому ніхто не підказав.@Plasma #Plasma $XPL
{spot}(XPLUSDT)

Ngày xưa, internet có vẻ kỳ quặc, tôi nhớ rằng modem kêu la, các trang web tải mất 5 phút, và mọi người vẫn viết thư và khoe khoang rằng họ có email. Còn bây giờ? Chúng tôi đã trở nên quen thuộc đến mức không còn nhận ra Wi-Fi bắt sóng như thế nào, và router hoạt động ra sao, dữ liệu bay khắp thế giới. Chúng tôi chỉ mở điện thoại và mọi thứ đã sẵn sàng. Cá nhân tôi đôi khi muốn dừng lại và xem nó được thiết lập như thế nào, nhưng tôi hiếm khi có thời gian cho những điều nhỏ nhặt như vậy.