Enzogo

Світ фінансів переживає період трансформації, який можна порівняти з появою інтернету для інформації. Якщо раніше гроші існували переважно в паперовій або банківській формі, то сьогодні цифрові активи стають повноцінною частиною економічної реальності. У цьому процесі особливу роль відіграють державні стейблкоїни, адже саме вони намагаються поєднати інноваційні технології з довірою, яку традиційно асоціюють із державою. KGST є одним із прикладів такого підходу, де блокчейн використовується не як експеримент, а як інструмент системних змін.

Основна цінність державного стейблкоїна полягає у стабільності. На відміну від класичних криптовалют, які можуть демонструвати різкі цінові коливання, подібні токени створюються з акцентом на передбачуваність і практичне використання. KGST розглядається як цифровий актив, орієнтований на реальні фінансові операції, а не на короткострокові спекуляції. Саме це робить його цікавим не лише для криптоентузіастів, а й для бізнесу, фінансових інституцій і користувачів, які шукають зручні та зрозумілі платіжні рішення.

Ще одним важливим аспектом є довіра. Протягом багатьох років крипторинок стикався з проблемами шахрайства, непрозорих схем і відсутності чітких правил. Державні стейблкоїни намагаються змінити цю парадигму, демонструючи, що цифрові активи можуть існувати в межах регуляторного поля. KGST у цьому сенсі стає символом переходу від децентралізованого хаосу до більш структурованої та зрілої моделі, де технології працюють у поєднанні з правовими нормами.

Не менш значущим є питання швидкості та ефективності. Сучасна економіка вимагає миттєвих розрахунків і мінімальних витрат на посередників. Традиційні фінансові системи часто не встигають за цими потребами, особливо коли йдеться про міжнародні транзакції. Використання блокчейну дозволяє суттєво скоротити час проведення операцій, а стейблкоїни прибирають ризик волатильності. KGST у цьому контексті може розглядатися як інструмент, що поєднує технологічну ефективність із фінансовою стабільністю.

Окремо варто звернути увагу на роль таких токенів у цифровізації державних процесів. У перспективі державні стейблкоїни можуть використовуватися не лише для платежів, а й для розподілу соціальних виплат, субсидій або інших фінансових програм. Це відкриває нові можливості для підвищення прозорості та зменшення бюрократичних бар’єрів. KGST вписується в цю концепцію як елемент більш масштабної цифрової екосистеми, де фінансові потоки стають простішими та зрозумілішими.

Важливо й те, як змінюється сприйняття криптовалют у суспільстві. Для багатьох людей вони досі асоціюються з високими ризиками та складними технічними рішеннями. Державні стейблкоїни поступово руйнують цей стереотип, показуючи, що блокчейн може бути зручним і доступним. KGST у цьому сенсі виступає як міст між звичайними користувачами та світом Web3, роблячи цифрові фінанси менш абстрактними та більш прикладними.

Глобальний контекст також відіграє важливу роль. У різних країнах ведуться дискусії щодо цифрових валют центральних банків і токенізованих фінансових інструментів. Конкуренція між фінансовими системами переходить у цифрову площину, і кожен успішний проєкт стає частиною цієї боротьби за майбутнє. KGST можна розглядати як відповідь на ці виклики, де ставка робиться на технології, довіру та довгостроковий розвиток.

У підсумку державні стейблкоїни на кшталт KGST демонструють, що еволюція фінансів неминуча. Вони не замінюють традиційні гроші миттєво, але поступово змінюють правила гри, створюючи нові стандарти швидкості, прозорості та зручності. KGST у цьому процесі є не просто цифровим токеном, а відображенням того, як держава і технології можуть співпрацювати, формуючи фінансову систему майбутнього.

$KGST #Stablecoins @BinanceCIS

Plasma поступово формується як інфраструктурний блокчейн, орієнтований не на короткостроковий хайп, а на реальні фінансові потоки. На тлі перенасичення ринку DeFi-протоколами та спекулятивними токенами все більшу цінність отримують мережі, які можуть стабільно обробляти великі обсяги транзакцій із мінімальними витратами. Саме в цій ніші Plasma намагається зайняти своє місце, фокусуючись на платежах і стейблкоїнах як базовому юзкейсі.

Головна ідея Plasma полягає в створенні мережі, здатної масштабувати фінансові операції без втрати швидкості та економічної доцільності. Для масового користувача і бізнесу важлива не децентралізація заради децентралізації, а надійність, прогнозовані комісії та можливість швидко переміщати капітал. Стейблкоїни в цьому контексті виступають ключовим інструментом, адже саме вони вже сьогодні виконують функцію цифрових грошей у глобальному масштабі. Plasma робить ставку на те, що обсяг таких операцій зростатиме, а мережі, які першими оптимізуються під цей потік, отримають довгострокову перевагу.

Токен Plasma варто розглядати не як окремий актив, відірваний від продукту, а як елемент економіки всієї екосистеми. Його вартість у перспективі має формуватися не лише настроями ринку, а й фактичним використанням мережі. Чим більше транзакцій проходить через Plasma, чим більше ліквідності та інтеграцій з’являється, тим сильніше фундаментальний попит на токен. Саме ця прив’язка до реального обігу відрізняє інфраструктурні проєкти від чисто спекулятивних історій.

Важливим фактором потенційного росту є здатність Plasma залучати реальні платіжні сценарії. Якщо мережа використовується не лише трейдерами або фармерами, а й бізнесом, фінтех-сервісами чи міжнародними переказами, це створює постійний попит, який слабко корелює з фазами крипторинку. У такому випадку токен починає поводитись не як мем або короткостроковий інструмент, а як інфраструктурний актив, цінність якого зростає разом із масштабуванням мережі.

З точки зору динаміки ціни, майбутнє токена Plasma напряму залежить від темпів розвитку екосистеми. Повільний, але стабільний ріст мережевої активності формує консервативний сценарій, де токен рухається разом із загальним ринком, поступово накопичуючи вартість. Більш активний розвиток, поява партнерств та зростання обсягів транзакцій можуть вивести токен у фазу випереджального росту. У такому випадку ринок починає закладати в ціну майбутні грошові потоки, а не лише поточні метрики.

Водночас варто розуміти, що Plasma працює в конкурентному середовищі. Великі L2-мережі та спеціалізовані платіжні рішення також претендують на роль інфраструктури для стейблкоїнів. Перевага Plasma має формуватися не за рахунок гучних заяв, а через технологічну стабільність, простоту інтеграцій та економічну ефективність. Якщо ці елементи будуть реалізовані, мережа зможе закріпитися у своїй ніші навіть на тлі сильних конкурентів.

Регуляторний аспект також відіграє важливу роль. Стейблкоїни все частіше опиняються в центрі уваги регуляторів, і мережі, які зможуть адаптуватися до нових правил гри, отримають додаткову перевагу. Plasma в цьому контексті виглядає більш стійкою, ніж агресивні DeFi-протоколи, оскільки її фокус спрямований на інфраструктуру, а не на ризикові фінансові експерименти.

У довгостроковій перспективі Plasma можна розглядати як ставку на зростання on-chain платежів і цифрових валют. Це не історія швидкого збагачення, а спроба зайняти місце в базовому шарі нової фінансової системи. Якщо мережа зможе довести свою ефективність і масштабованість, токен має потенціал рухатися вгору разом із реальним використанням, а не лише на хвилях ринкового хайпу.

@Plasma $XPL #Plasma

Державні стейблкоїни поступово переходять із розряду експериментів у повноцінний інструмент фінансової системи. Якщо раніше стабільні токени асоціювалися переважно з приватними компаніями та криптобіржами, то сьогодні все більше держав і регуляторів розглядають блокчейн як базову інфраструктуру для цифрових розрахунків. Саме в цьому контексті з’являється KGST — токен, який позиціонується як частина нового підходу до поєднання державних фінансів і Web3-технологій.
Ключова ідея державних стейблкоїнів полягає не в спекулятивному зростанні вартості, а в забезпеченні стабільності, передбачуваності та довіри. KGST створюється як цифровий інструмент, орієнтований на реальні економічні процеси: платежі, розрахунки, інтеграцію з фінансовими сервісами та потенційну взаємодію з державною інфраструктурою. Це відрізняє його від більшості криптоактивів, які історично розвивалися поза регуляторним полем і часто були джерелом високих ризиків для користувачів.
Одна з головних проблем традиційної фінансової системи — повільність і фрагментованість. Міжнародні перекази можуть тривати кілька днів, супроводжуватися високими комісіями та залежати від посередників. Блокчейн дозволяє суттєво зменшити ці бар’єри, а стейблкоїни — прибрати волатильність, яка заважає їх повсякденному використанню. KGST у цьому сенсі розглядається як приклад того, як держава може використовувати технології розподіленого реєстру для підвищення ефективності фінансових процесів, не жертвуючи контролем і відповідністю правилам.
Важливим аспектом є прозорість. Публічний або напівпублічний блокчейн дає змогу відстежувати транзакції, зменшувати корупційні ризики та підвищувати рівень довіри з боку громадян і бізнесу. Для державних стейблкоїнів це критично, адже їхня цінність безпосередньо залежить від репутації емітента. KGST позиціонується як токен, який має відповідати цим вимогам і демонструвати, що цифрові активи можуть бути не лише інноваційними, а й зрозумілими та безпечними.
Окремої уваги заслуговує роль таких токенів у глобальній конкуренції фінансових систем. Світ поступово рухається до цифрових валют центральних банків і державних токенізованих активів. У цьому середовищі кожна країна прагне створити власні стандарти та платіжні рішення, які будуть зручними як для внутрішнього ринку, так і для міжнародної взаємодії. KGST вписується в цю логіку як елемент цифрової фінансової екосистеми, що може стати мостом між традиційними фінансами та Web3.
Для користувачів важливо, що державні стейблкоїни змінюють саме уявлення про криптовалюти. Якщо раніше вони асоціювалися з високою волатильністю та ризиками, то такі токени демонструють інший сценарій розвитку — як інфраструктурний шар для економіки. KGST у цьому контексті не конкурує з класичними криптоактивами, а доповнює їх, пропонуючи стабільний і регульований інструмент для повсякденних операцій.
Не менш значущим є і соціальний вимір. Цифрові токени, інтегровані з державною системою, можуть спростити доступ до фінансових послуг, зменшити залежність від банківської інфраструктури та прискорити цифровізацію економіки. Це особливо актуально в умовах глобальних змін, коли швидкість і технологічна гнучкість стають ключовими факторами конкурентоспроможності.
Поява KGST свідчить про те, що ринок стейблкоїнів вступає в нову фазу розвитку. Від хаотичного росту та експериментів він переходить до більш зрілої моделі, де важливу роль відіграють держава, регуляція та довгострокова стратегія. Саме такі проєкти можуть стати основою для масового впровадження блокчейну в реальну економіку, а не лише в межах криптоспільноти.
У підсумку $KGST можна розглядати як приклад того, як цифрові активи еволюціонують разом із фінансовою системою. Це не просто токен, а спроба переосмислити роль грошей у цифрову епоху, поєднавши стабільність, технологічність і довіру. Саме за такими рішеннями, ймовірно, стоїть майбутнє державних фінансів і глобальних розрахунків.

$KGST #Stablecoins @BinanceCIS

Його головна фішка — перекази USDT без комісії (zero-fee USD₮ transfers), дуже швидкі транзакції (<1 секунда на блок) і висока пропускна здатність (1000+ TPS). Мережа повністю сумісна з EVM, тобто можна легко переносити смарт-контракти з Ethereum та інших сумісних ланцюгів.

Для чого взагалі Plasma?

Щоб стейблкоіни не страждали від високих газ-комісій на Ethereum, Solana чи інших загальних L1/L2.
Зробити глобальні платежі в цифрових доларах такими ж швидкими та дешевими, як перекази в банківських додатках (або навіть краще).
Стати інфраструктурою для масових платежів, ремісій, мерчант-платежів, мікротранзакцій тощо.

XPL — це нативний токен мережі

Використовується для стейкінгу (забезпечення безпеки мережі через Proof-of-Stake).
Платити комісії за все, крім переказів USDT (які безкоштовні).
Винагороди валідаторам.
Частина комісій спалюється (дефляційна механіка).

На початку 2026 року ситуація така:

Ціна XPL коливається в районі $0.09–0.11 (була сильна корекція після запуску в 2025).
Ринкова капіталізація ~ $170–200 млн.
У мережі вже заблоковано понад $2 млрд у стейблкоінах.
Але активність сильно впала порівняно з піком на старті (з ~200k щоденних адрес до ~15k).

Проєкт позиціонують як «платіжну залізницю для стейблкоінів майбутнього», і за ним стоїть дуже потужна підтримка від Tether / Bitfinex / Paolo Ardoino + інституційні імена.

Коротко: якщо віриш, що стейблкоіни (особливо USDT) захоплять значну частину світових платежів — Plasma виглядає як один з найлогічніших «під капотом» інфраструктурних проєктів під це.

@Plasma $XPL #Plasma

Крипторинок пережив уже кілька великих епох: ICO, DeFi, NFT, мем-токени, AI-наратив. Кожна з них обіцяла «революцію», але з часом ставало зрозуміло: більшість моделей зводяться до перерозподілу ліквідності, а не до створення довгострокової цінності для користувача.

На цьому фоні XPL виглядає цікавою спробою змінити саму механіку взаємодії між трейдером, платформою та капіталом.

У чому базова ідея XPL

Якщо спростити до суті, XPL ставить під сумнів одну з найбільш «нормалізованих» речей у крипті: трейдер платить комісії, біржа забирає прибуток, користувач отримує лише PnL.
XPL намагається зламати цю формулу. У цій моделі активність користувача — це актив, який має бути винагороджений. Не тільки за успішні угоди, а й за участь в екосистемі загалом.
Торгівля

публікації

взаємодія з контентом

залучення інших учасників
Фактично XPL рухається в бік Social Trading Economy, де увага, активність і обіг — це не побічні ефекти, а ядро системи.
Чим XPL відрізняється від класичних reward-токенів
На ринку вже було багато токенів із винагородами: трейд-майнінг, кешбеки, реферальні бонуси. Проблема майже завжди однакова — коротке життя моделі.
Винагороди швидко стають токсичними для економіки.

Користувачі фармлять і продають.

Токен перетворюється на постійний тиск, а не на цінність.

XPL намагається піти іншим шляхом. Винагорода прив’язана не до однієї дії, а до сукупної поведінки користувача. Ключову роль відіграють рейтинги, ліги та таблиці лідерів. Формується ефект гри, а не примітивного фарму.

Це зближує XPL з ігровими економіками, де мотивація будується не лише на фінансах, а й на соціальному статусі та видимості в екосистемі.
Соціальний шар як ключовий елемент
Одна з найсильніших сторін XPL — акцент на контенті.

У класичному трейдингу трейдер генерує ідеї, ділиться ними безкоштовно, а платформа заробляє через обіг.
У XPL ця логіка змінюється. Контент стає частиною економіки, а не маркетинговим шумом. Пости, аналітика та активність у спільноті напряму впливають на участь у винагородах.
Це особливо важливо на фоні того, що Telegram і X стали основними джерелами трейдинг-інформації, але автори контенту майже завжди монетизуються опосередковано.
XPL намагається інтегрувати монетизацію всередину платформи, без сторонньої реклами чи закритих чатів.
Токеноміка: потенціал і ризики
Як і в будь-якому подібному проєкті, токеноміка — найтонше місце.

Сильні сторони очевидні. Токен має утилітарну роль у системі винагород. Попит формується активними користувачами. Зацікавленість напряму залежить від росту платформи.
Водночас ризики також присутні. Якщо приплив нових користувачів сповільнюється, інтерес падає. За відсутності механізмів стримування продажів виникає постійний sell pressure. Токен легко може перейти в режим «фарм → дамп».
Саме тому для XPL критично важливо балансувати винагороди, поступово ускладнювати механіку їх отримання та зміщувати фокус з кількості на якість участі.
XPL у контексті ринку 2025–2026
Ринок втомився від порожніх наративів. Користувачі та інвестори шукають зрозумілу модель, реальний юзкейс і економіку, здатну жити без постійного хайпу.

На цьому фоні XPL добре лягає в тренд соціалізації фінансів, гейміфікації складних процесів та переходу від «hold & pray» до activity-based моделей.
Це не гарантія успіху. Але це означає, що XPL грає в правильному напрямку — не в обіцянки, а в поведінку користувачів.
Підсумок
XPL — не токен на пампі і не експеримент заради експерименту. Це спроба відповісти на фундаментальне питання крипторинку: хто насправді створює цінність — платформа чи користувач.

@Plasma
$XPL
#Plasma

Ринок стейблкоїнів став одним із небагатьох сегментів криптоіндустрії з реальною утилітарною цінністю. USDT і USDC давно використовуються не лише трейдерами, а й бізнесом, фрилансерами, міжнародними командами та людьми, які шукають швидкий і стабільний спосіб передавання вартості. На цьому тлі поява спеціалізованих блокчейнів під стейблкоїни виглядала логічним кроком еволюції ринку. Plasma була одним із таких експериментів.
Plasma позиціонувалась як Layer 1-чейн, створений спеціально для стейблкоїн-платежів. Головний акцент — USDT без комісій, висока пропускна здатність, швидкий фінал транзакцій і зручна інфраструктура для фінансових сервісів. Ідея полягала в тому, щоб прибрати все зайве, залишивши лише те, що потрібно для платежів: швидкість, стабільність і простоту.
На старті проєкт отримав велику увагу. Сильні бекери, гучні заяви та ставка на реальний use case створили високі очікування. Plasma сприймалась не як черговий DeFi-чейн, а як потенційний платіжний стандарт для стейблкоїнів. Але далі почалась фаза, де ринок почав вимагати не обіцянки, а реальні цифри.
Основна проблема Plasma — низька ончейн-активність. Попри технічні переваги, мережа так і не змогла залучити масового користувача. Безкомісійні USDT-перекази не стали достатнім аргументом для переходу з уже звичних рішень. Tron, централізовані біржі та платіжні сервіси давно закривають більшість сценаріїв, а щоб змінити поведінку користувача, одного лише «дешевше і швидше» недостатньо.
Другий важливий фактор — токеноміка. XPL виконує інфраструктурну роль, але для платіжної мережі це завжди складна конструкція. Користувачі хочуть просто переказувати стейблкоїни, не думаючи про токен. У результаті реальне використання мережі не створює природного попиту на XPL. На фоні розблокувань і загального падіння інтересу це призвело до зниження ціни більш ніж на 90% від ATH.
Не менш важливою стала і комунікація. Plasma довгий час залишалась майже невидимою в інформаційному полі. Ринок не отримував чітких сигналів: на якому етапі розвиток, що вже працює, а що лише в планах. У криптоіндустрії відсутність комунікації швидко перетворюється на втрату довіри, навіть якщо технологія продовжує розвиватись.
Водночас було б помилкою називати Plasma повністю провальним проєктом. Проблема полягає не в ідеї, а в таймінгу та реалізації. Стейблкоїн-платежі — це ринок із високим потенціалом, але й з жорсткою конкуренцією. Тут перемагають не ті, хто запропонував кращу архітектуру, а ті, хто зміг інтегруватися в реальні фінансові потоки.
Для Plasma ключовим може стати вихід за межі криптотрейдингу. Інтеграція з фінтех-сервісами, необанкінгом, бізнес-рахунками та міжнародними розрахунками може дати мережі другий шанс. У такому сценарії Plasma перестане бути «криптопроєктом» і стане інфраструктурою, яку користувач навіть не помічає.
Кейс Plasma добре ілюструє загальну проблему крипторинку: сильна концепція не гарантує успіху без реального використання. Інвестори можуть повірити в ідею, але лише користувачі вирішують, чи має продукт майбутнє. Plasma ще має шанс змінити траєкторію, але цей шлях буде повільним і без гучних X-ів.

У підсумку Plasma — це не історія про скам чи технічну неспроможність. Це історія про те, як складно побудувати платіжну мережу в середовищі, де більшість фінансових маршрутів уже працюють. І водночас — нагадування, що в крипті довгострокову цінність створює не хайп, а реальна щоденна корисність.

@Plasma

$XPL

Ринок стейблкоїнів давно переріс статус «додатку до трейдингу». Сьогодні USDT та USDC — це повноцінна платіжна інфраструктура, якою користуються мільйони людей для переказів, бізнес-розрахунків і збереження вартості. Логічним кроком стало створення блокчейнів, заточених не під DeFi-експерименти, а під стабільні, дешеві й швидкі платежі. Саме з такою ідеєю на ринок вийшла Plasma.

Plasma позиціонується як Layer 1-блокчейн, спеціально створений для стейблкоїнів, передусім USDT. Нульові комісії, висока пропускна здатність, швидкий фінал транзакцій і інфраструктура для фінансових сервісів — усе це виглядало як відповідь на головний біль користувачів інших мереж. На папері Plasma виглядала не як черговий криптопроєкт, а як фінансова рейкова система нового покоління.
Однак реальність виявилася складнішою. Попри сильний старт, підтримку великих гравців і високі очікування, мережева активність Plasma так і не вийшла на рівень, який підтвердив би її роль платіжного стандарту. Кількість транзакцій і активних адрес залишалася низькою, а токен XPL з часом втратив понад 90% від історичного максимуму.
Ключова проблема Plasma — не технологія, а відсутність органічного попиту. Безкомісійні USDT-перекази самі по собі не стали достатнім стимулом для масового переходу користувачів. Більшість уже звикла до Tron, централізованих бірж або платіжних сервісів, де всі маршрути давно налагоджені. Щоб змінити цю інерцію, потрібен не просто кращий блокчейн, а принципово новий сценарій використання.
Додатковий тиск створила токеноміка. Для платіжної мережі токен часто відіграє допоміжну роль, але ринок усе одно очікує зростання ціни. Коли реальне використання не зростає, а попереду — розблокування токенів, XPL перетворюється на актив із постійним sell pressure. У результаті корисність продукту не конвертується у цінність токена.
Окремо варто відзначити комунікаційний аспект. Plasma тривалий час залишалася в інформаційній тіні: рідкі оновлення, мінімальний діалог із ринком і відсутність чітких дедлайнів підривали довіру навіть серед лояльних спостерігачів. У криптоіндустрії мовчання часто сприймається як стагнація, незалежно від реального стану розробки.
Водночас було б помилкою повністю списувати Plasma з рахунків. Стейблкоїн-платежі — один із небагатьох сегментів крипторинку з реальним масовим попитом. Якщо Plasma зможе вийти за межі криптотрейдингу й стати бекендом для фінтеху, необанкінгу або міжнародних розрахунків, вона отримає другий шанс. У такому сценарії цінність мережі визначатиметься не спекуляціями, а кількістю реальних користувачів.
Кейс Plasma — показовий урок для всього ринку. Хороша ідея, сильні бекери й технологічна база не гарантують успіху без реального використання. У крипті перемагають не ті, хто першим запропонував рішення, а ті, хто зміг інтегруватися в повсякденне життя користувачів.
Майбутнє Plasma зводиться до простого вибору: або стати невидимою, але масово використовуваною платіжною інфраструктурою, або залишитися ще одним L1 із правильною концепцією та неправильним таймінгом.

Детальніше прочитати саму статтю Binance можете тут. Я паралельно свої думки вплітати також буду.
У відповідь на викатаний реліз від Binance на ситуацію 10 жовтня він пояснив, що флеш-краш став результатом безвідповідального ставлення маркетингового відділу біржі до потенційних ризиків, повʼязаних з USDe.
Біржа, на відміну від того ж Bybit, окрім високого відсотку на стейблкоїн, пропонував використовувати 1:1 як маржу забезпечення без адекватних лімітів, чого остання не робила і навмисно відключала заставу у періоди, коли Ethena вільно давала і до 30% річних без дійсно обгрунтованих ризиків.
USDe є синтетичним стейблкоїном, що залежав від ринку. Ethena залучає капітал через нього, розміщує його в індексному арбітражі та алгоритмічних торгових стратегіях і токенізує отриманий фонд. Потім токен можна депонувати на біржах, щоб отримувати дохідність.
USDe має ризики рівня хедж-фонду, на відміну від BUIDL від BlackRock, який пропонує структурний продукт з надзвичайно низьким ризиковим профілем.
Користувачів Binance заохочували конвертувати USDT і USDC у USDe, щоб отримувати привабливу дохідність, без достатнього акценту на базових ризиках. З погляду користувача торгівля з USDe виглядала так само, як і зі звичайними стейблкоїнами — тоді як реальний ризиковий профіль був суттєво вищим.
Ризик ще більше зріс, коли користувачі:
• конвертували USDT/USDC у USDe,
• використовували USDe як заставу, щоб позичати USDT,
• конвертували позичений USDT назад у USDe,
• і повторювали цей цикл.
Ця «петля» плеча створювала штучні APY 24%, 36% і навіть 70%+, які широко сприймалися як «низькоризикові» лише тому, що їх пропонувала велика платформа. Системний ризик швидко накопичувався по всьому глобальному крипторинку.
У цей момент навіть невеликий ринковий шок був достатнім, щоб запустити обвал.
Коли вдарила волатильність, USDe на Binance швидко відв’язався від прив’язки (depeg). Далі пішли каскадні ліквідації, а слабкі місця в ризик-менеджменті навколо активів на кшталт WBETH і BNSOL ще сильніше підсилили падіння. Деякі токени на мить торгувалися майже по нулю.
Шкода для користувачів і компаній у світі — включно з клієнтами OKX — була значною, і відновлення потребуватиме часу.
Як найбільша глобальна платформа, Binance має непропорційно великий вплив — і відповідну відповідальність — як лідер індустрії. Довгострокову довіру до крипти неможливо збудувати на короткострокових «іграх із дохідністю», надмірному плечі чи маркетингових практиках, що маскують ризик.
Індустрії потрібні лідери, які ставлять у пріоритет стабільність ринку, прозорість і відповідальні інновації — а не менталітет «переможець забирає все», де критику сприймають як ворожість.
Криптовалюта все ще на ранньому етапі.
Те, що ми нормалізуємо сьогодні, визначить, чи здобуде ця індустрія тривалу довіру — чи знову повторить ті самі помилки.
Зараз аналогічну накачку роблять з USD1, щоправда тут значно більше грошей у руках Трампа.