Блокчейн у фінансовій інфраструктурі: між пілотом і реальним життям
DVA ANALYTICS • FACT → MECHANISM → RISK → DECISION
Блокчейн виходить за межі криптовалют
Ще кілька років тому блокчейн у фінансовому секторі асоціювався передусім із криптовалютними біржами, спекулятивними токенами та експериментальними платіжними системами. Сьогодні банки, клірингові організації та центральні банки використовують або випробовують технологію розподіленого реєстру для міжнародних платежів, розрахунків за цінними паперами й управління заставою.
Проте важливо розрізняти три етапи: технічний експеримент, реальні транзакції в обмеженому середовищі та промислову експлуатацію.
Промислова експлуатація — це регулярне використання системи в реальних бізнес-процесах із визначеними правилами безпеки, підтримки, відповідальності та контролю ризиків.
Успішний пілот доводить, що технологія може працювати за певних умов. Він не доводить автоматично, що рішення економічно вигідне, безпечне в усіх сценаріях і готове до масового використання.
Головне питання вже не в тому, чи здатен блокчейн обробляти фінансові операції. Питання в тому, чи може він зробити їх доступнішими, дешевшими, швидшими та юридично надійними.
Swift: від платіжних повідомлень до цифрового реєстру
9 липня 2026 року міжнародна міжбанківська система Swift повідомила, що її блокчейн-реєстр готовий до початкового використання. На той момент 17 банків із різних регіонів світу готувалися випробовувати реальні транзакції з токенізованими депозитами.
26 серпня UOB і HSBC повідомили про проведення реальних транскордонних транзакцій у гонконзьких доларах через цей реєстр. А в наступному оновленні Swift зазначила, що більшість із 17 банків-першопрохідців уже використовували систему для цілодобових платежів із токенізованою вартістю в п'яти валютах: євро, фунтах стерлінгів, гонконзьких, сінгапурських і доларах США.
Це вже більше, ніж лабораторна демонстрація. Водночас масштабування інфраструктури та її економічна ефективність залишаються окремими питаннями.
Як працює механізм?
Спільний цифровий реєстр допомагає банкам координувати переміщення токенізованих депозитів, випущених самими банками. Він створює додатковий рівень взаємодії, тоді як фінансові установи зберігають власні системи, процедури контролю та відповідальність.
Отже, блокчейн тут не замінює банківську систему. Він стає частиною її цифрової інфраструктури.
Потенційні переваги — швидша координація платежів, доступність операцій поза традиційними робочими годинами та ефективніше управління ліквідністю.
Але це ще не гарантує, що кожен міжнародний переказ для звичайного клієнта стане дешевшим. На його кінцеву вартість впливають комісії банків, конвертація валют, правила обслуговування та доступність фінансових послуг у країнах відправника й отримувача.
Джерела: "Swift — блокчейн-реєстр готовий до початкового використання" (https://www.swift.com/news-events/migrated-news/press-releases/swifts-blockchain-ledger-ready-use-17-banks-set-pioneer-tokenised-cross-border-payments-trusted-global-infrastructure); "UOB — транзакції UOB і HSBC від 26 серпня" (https://www.uobgroup.com/uobgroup/newsroom/news-releases/2026/uob-cross-border-transactions-on-swift.page); "Swift — оновлення про міжнародні платежі" (https://www.swift.com/news-events/news/swift-platform-transforms-cross-border-payments-experience-across-existing-rails-and-digital-value).
Токенізація активів: від цифрового запису до фінансової операції
Другий напрям — токенізація реальних активів, або RWA. Це цифрове представлення фінансових інструментів та інших активів, зокрема державних облігацій, акцій і фондів грошового ринку.
13 жовтня 2026 року BNY повідомила про операцію за участю Citadel Securities. Дворічну казначейську облігацію США придбали через Tradeweb, а її токенізоване представлення зареєстрували в приватному цифровому реєстрі BNY. Розрахунок відбувся протягом кількох хвилин, після чого токенізовану облігацію використали як заставу в операції овернайт-репо — короткострокового фінансування під забезпечення цінним папером.
Чому це важливо?
Традиційний фінансовий актив може проходити через кілька систем обліку, розрахунків і управління заставою. Якщо цифрове представлення активу дає змогу ефективніше координувати ці етапи, фінансова установа потенційно може швидше використовувати капітал і забезпечення.
Це не означає, що всі операції з облігаціями вже перейшли на блокчейн. Приклад BNY демонструє конкретний сценарій використання токенізації в інституційній фінансовій інфраструктурі.
Подібний напрям розвиває DTCC — один із ключових інфраструктурних операторів американського ринку цінних паперів. 15 липня 2026 року компанія продемонструвала токенізовані активи в реальних операціях у виробничому середовищі. Серед сценаріїв були операції з казначейськими паперами США, передавання активів, позики цінних паперів і використання застави.
Станом на 14 жовтня 2026 року DTCC вказувала на очікуваний запуск свого Tokenization Service у промислову експлуатацію в четвертому кварталі 2026 року. Отже, проведення реальних операцій уже підтверджено, але запланований запуск сервісу — окремий етап.
Головне питання: що саме отримує власник токена?
Цифровий запис сам собою не гарантує юридичного права на базовий актив. Необхідно розуміти, хто зберігає актив, які права має власник токена, як відбувається його продаж або погашення та що передбачено в разі банкрутства посередника.
Токенізація може змінити спосіб обліку й передавання активів. Але вона не скасовує необхідності юридичного оформлення прав, захисту інвестора та нагляду за фінансовою інфраструктурою.
Джерела: "BNY — операція з токенізованою казначейською облігацією та Citadel Securities" (https://www.bny.com/corporate/global/en/about-us/newsroom/press-release/bny-completes-tokenized-us-treasury-triparty-repo-workflow-with-citadel-securities.html); "DTCC — результати тестування токенізації в реальних операціях" (https://www.dtcc.com/press-releases/2026/dtcc-turns-tokenization-into-reality); "DTCC — статус Tokenization Service" (https://www.dtcc.com/products-and-services/digital-assets/tokenization/hub).
Project Agorá: перевірка нової моделі міжнародних розрахунків
Банк міжнародних розрахунків (BIS) координує Project Agorá — проєкт, який досліджує, як токенізація може змінити оптові транскордонні платежі.
Концепція передбачає взаємодію токенізованих резервів центральних банків і токенізованих депозитів комерційних банків на спільній програмованій платформі.
Один із ключових принципів — атомарний розрахунок. Пов'язані частини фінансової операції завершуються разом або не завершуються взагалі. Це може зменшити ризик, коли одна сторона вже передала актив, але не отримала зустрічного платежу.
У липні 2026 року Project Agorá провів тестування реальних за вартістю платежів у контрольованому середовищі. У ньому взяли участь 28 фінансових установ і центральних банків з Азії, Європи та Північної Америки. Загальна вартість транзакцій у різних валютах становила приблизно 800 000 швейцарських франків. Програма охопила 17 сценаріїв операцій, а середній час від ініціювання платежу до розрахунку становив близько 80 секунд.
Це суттєвий доказ технічної здійсненності, але не доказ того, що глобальну платіжну систему вже готово запустити для всіх учасників ринку. Випробування відбувалося в контрольованому середовищі, а повна інтеграція з наявними системами валових розрахунків у реальному часі та основними банківськими системами ще не була реалізована в прототипі.
Атомарність також не усуває кредитних, валютних, юридичних та операційних ризиків. Вона допомагає координувати виконання операції, але не гарантує платоспроможності її учасників і не замінює правових механізмів.
Висновок: Project Agorá показує, що нову модель розрахунків можна перевіряти на реальних сумах і різних платіжних сценаріях. Але перехід до промислового застосування потребує подальшої перевірки, інтеграції та узгодження правил між юрисдикціями.
Джерело: "BIS — Project Agorá та результати тестування" (https://www.bis.org/project/agora).
CBDC і стейблкоїни: цифрові гроші не означають однакових прав
Цифрові валюти центральних банків (CBDC) і стейблкоїни можуть використовувати цифрові технології, але їхня економічна природа відрізняється.
CBDC — це цифрове зобов'язання центрального банку. Стейблкоїн зазвичай випускає приватна організація, яка має підтримувати його вартість відповідно до своєї моделі забезпечення та погашення.
Важливо також розрізняти роздрібні CBDC для населення й оптові рішення для фінансових установ. Перші порушують питання доступу громадян до цифрових грошей, конфіденційності та взаємодії з державою. Другі можуть застосовуватися для міжбанківських розрахунків.
Стейблкоїни дають змогу передавати токени, прив'язані, наприклад, до долара США, через блокчейн-мережі, що можуть працювати цілодобово.
Але прив'язка до долара не робить стейблкоїн еквівалентом банківського депозиту. Користувач залежить від резервів емітента, умов погашення, доступності посередників, правового статусу токена та безпеки гаманця.
Публічний блокчейн може показувати рух токенів між адресами, але це не означає, що він завжди розкриває реальну особу власника або економічну мету платежу.
Отже, оцінювати потрібно не лише технологію, а й те, хто відповідає за гроші, на яких умовах їх можна повернути та які права має користувач.
Чому пілоти не завжди переходять у промислову експлуатацію
Фінансовій установі недостатньо довести, що транзакція працює. Потрібно підтвердити, що її можна виконувати регулярно, безпечно, законно й за прийнятною вартістю.
Правова визначеність. Необхідно розуміти, кому належить актив, як передаються права та які механізми захисту доступні в разі спору.
Інтеграція. Банки використовують складні платіжні, облікові, комплаєнс- і звітні системи. Якщо після кожної операції доводиться вручну звіряти дані, потенційна економія може зникнути.
Економічна доцільність. Швидший розрахунок може зменшити потребу в буферній ліквідності, але нова інфраструктура потребує витрат на кібербезпеку, управління ключами, моніторинг, інтеграцію та персонал.
Сумісність. Якщо кожен банк або консорціум створює окрему мережу, цифрова інфраструктура може стати ще більш фрагментованою.
Операційна готовність. Навіть якщо блокчейн працює цілодобово, це не означає, що всі банки, платіжні шлюзи, служби підтримки та механізми управління ризиками готові працювати безперервно.
Отже, головна перешкода — не лише швидкість обробки транзакцій. Необхідно узгодити технології, право, економіку й відповідальність.
RISK: що може піти не так
Промислове використання блокчейну створює нові можливості, але не скасовує традиційних фінансових ризиків.
· Технологічний ризик: помилки смартконтрактів, кібератаки, втрата ключів або збої інфраструктури.
· Юридичний ризик: невідповідність між записом у реєстрі та юридично визнаними правами на актив.
· Ризик ліквідності: актив може існувати в цифровій формі, але не мати достатнього попиту чи механізму швидкого погашення.
· Ризик концентрації: залежність багатьох користувачів від одного кастодіана, емітента або технологічного постачальника.
· Ризик фрагментації: несумісні мережі можуть збільшувати витрати й ускладнювати передавання активів.
· Регуляторний ризик: зміна правил може обмежити доступ до певних активів або сервісів.
Важливо не ототожнювати приватні блокчейн-реєстри фінансових установ із публічними криптовалютними мережами. Вони можуть використовувати споріднені технологічні принципи, але відрізняються правилами доступу, управління, конфіденційності та відповідальності.
Практичне значення для громадян України та Каліфорнії
Технологічні зміни у фінансовому секторі можуть здаватися справою великих банків. Але зрештою вони впливають на міжнародні перекази, заощадження, інвестиції та доступ до фінансових послуг.
Для звичайної людини важливо не просто знати, що існує блокчейн, а розуміти, коли він справді дає перевагу й чим доводиться за неї платити.
1. Порівнюйте повну вартість переказу, а не лише комісію
Уявімо, що людина в Україні отримує гроші від родича, який живе в Каліфорнії. Вона може розглядати банківський переказ, міжнародний платіжний сервіс або переказ стейблкоїнів.
На перший погляд блокчейн може здатися найдешевшим варіантом. Проте комісія мережі — лише одна частина витрат.
Потрібно врахувати комісії відправника й отримувача, курс конвертації валют, витрати на купівлю та продаж цифрових активів, комісію мережі й можливі витрати на виведення коштів у банк або готівку. Також можуть застосовуватися законодавчі й податкові вимоги.
Для України перевіряйте, чи доступний обраний сервіс і чи маєте ви законний спосіб отримати й використати кошти, зокрема в гривні.
Для Каліфорнії перевіряйте умови сервісу, його право працювати з відповідними клієнтами та правила переказу й конвертації коштів.
Практичне правило: порівнюйте не комісію за відправлення, а суму, яку реально отримає адресат після всіх витрат.
1. Перевіряйте право власності, а не лише цифровий запис
Вам можуть запропонувати купити токен, який нібито представляє державну облігацію, частку фонду, нерухомість або інший реальний актив.
Сам факт появи токена в блокчейні не доводить, що ви стали юридичним власником відповідного майна.
Перед придбанням з'ясуйте, який актив стоїть за токеном, хто його емітент і хто зберігає базовий актив. Перевірте, які документи підтверджують права власника, чи можна продати або погасити токен, що відбувається в разі банкрутства посередника та які механізми захисту доступні.
Для України важливо перевіряти правовий статус інструмента, умови його пропозиції українським резидентам і відповідність діяльності постачальника чинним вимогам.
Для Каліфорнії залежно від активу й послуги можуть застосовуватися федеральні правила США, законодавство штату та вимоги до фінансових посередників. Не кожен токен є цінним папером, але й не кожен токен звільнений від регулювання.
Практичне правило: не купуйте актив лише на підставі рекламного опису, красивого інтерфейсу або запису в блокчейні. Перевіряйте документи, юридичні права та механізм повернення коштів.
1. Не плутайте стейблкоїн, банківський депозит і Bitcoin
Ці інструменти можуть використовуватися для зберігання або переміщення вартості, але їхні ризики різні.
Банківський депозит — це вимога до банку. Захист залежить від країни, типу рахунку, установи та застосовної системи гарантування.
Стейблкоїн — цифровий токен, вартість якого має підтримуватися відповідно до моделі емітента. Можливі відхилення від прив'язки, проблеми з погашенням, блокування адрес або втрата доступу до гаманця.
Bitcoin не залежить від обіцянки приватного емітента підтримувати курс, але його ринкова ціна може суттєво змінюватися. Самостійне зберігання також вимагає відповідального управління приватними ключами.
Для України та Каліфорнії не припускайте, що криптоактиви автоматично захищені так само, як застраховані банківські депозити. Перевіряйте конкретні правила й не зберігайте всі гроші на повсякденні витрати в одному ризиковому інструменті.
Практичне правило: спочатку забезпечте доступ до грошей на необхідні витрати, а вже потім визначайте, яку частину капіталу готові піддати ринковому, технологічному чи емітентському ризику.
DECISION: п'ять запитань перед довірою до блокчейн-рішення
Незалежно від того, чи йдеться про міжнародний банківський реєстр, токенізовану облігацію або стейблкоїн, варто поставити п'ять запитань:
1. Чи є реальні транзакції? Прототип, тестування й регулярна робота — різні етапи.
2. Чи підтверджені юридичні права? Потрібно знати, що саме отримує власник і як захищаються його інтереси.
3. Чи вимірюється економічна вигода? Порівнюйте повні витрати, швидкість, ліквідність та операційні ризики.
4. Чи сумісна система з іншими інструментами? Закрита мережа може створювати нову залежність від посередника.
5. Хто несе відповідальність? Має бути зрозуміло, хто контролює доступ, реагує на інциденти й розглядає претензії клієнтів.
Для звичайної людини ці питання можна звести до трьох: скільки це коштує, які права я отримую і що я можу втратити?
Висновок: технологія має довести свою користь
Блокчейн поступово переходить від експериментів до конкретних сценаріїв у фінансовій інфраструктурі. Swift розширює використання реєстру для міжнародних платежів, BNY демонструє застосування токенізованих казначейських облігацій у розрахунках і фінансуванні, DTCC готує сервіс токенізації цінних паперів, а Project Agorá перевіряє нові моделі транскордонних розрахунків.
Ці приклади свідчать про реальний розвиток технології. Але вони не доводять, що всі блокчейн-рішення дешевші за традиційні системи, що кожен токен забезпечує юридичне право на актив або що нова інфраструктура усуває фінансові ризики.
Для банків ключові критерії — надійність, сумісність і зниження операційних витрат. Для громадян України та Каліфорнії — доступність коштів, повна вартість послуг, юридичні права та захист від неприйнятних ризиків.
Блокчейн не гарантує дешевших платежів, безпечніших заощаджень чи автоматичного зростання добробуту. Він пропонує інший спосіб організації фінансових операцій. Чи буде цей спосіб кращим, потрібно визначати за результатами, а не за гучністю обіцянок.
Пілот доводить технічну можливість. Промислова експлуатація має довести операційну та економічну доцільність. А користувач повинен перевірити, чи вигідне йому конкретне рішення.
DVA — факти без хайпу.
Джерела: "Swift" (https://www.swift.com/), "BIS — Project Agorá" (https://www.bis.org/project/agora), "DTCC — Tokenization Service" (https://www.dtcc.com/products-and-services/digital-assets/tokenization/hub), "BNY — токенізована казначейська облігація" (https://www.bny.com/corporate/global/en/about-us/newsroom/press-release/bny-completes-tokenized-us-treasury-triparty-repo-workflow-with-citadel-securities.html).
Не фінансова порада. Збереження цінностей та часу.
