ukraine

Це питання зараз звучить у багатьох українських родинах.
«Як я працюватиму? Як купувати їжу? Як годувати дітей, якщо не буде електрики та зв’язку?»
Я живу за Києвом під час війни, і для мене це питання не теоретичне.
Минулої зими, коли у мого домашнього провайдера зникав інтернет, я працювала з кафе. І я була далеко не одна.
Поруч із кафе знаходиться великий житловий комплекс, і багато його мешканців також приходили туди працювати. Люди сиділи з ноутбуками, заряджали телефони, проводили робочі дзвінки — просто тому, що вдома не було нормального зв’язку.
Тоді я особливо гостро зрозуміла: інтернет під час війни — це вже не просто комфорт. Для багатьох це можливість працювати, заробляти гроші та забезпечувати свою сім’ю.
І це вже не абстрактний страх.
23–24 вересня російські удари пошкодили та знищили частину телекомунікаційної інфраструктури Києва. За даними NV, було знищено обладнання CityHost, інфраструктуру MiroHost, пошкоджено вузли KIEVNET, Домонет, FAUST, Etherlink, UTELS та інших операторів. CityHost намагався аварійно перенести резервні копії на обладнання за кордоном.
За даними Мінцифри, перебої після атак торкнулися близько 100 тисяч домогосподарств у Києві та області.
Але чи означає це, що Україна залишиться без інтернету?
Не обов'язково.
Українська мережа не має одного «головного рубильника». Вона складається з великої кількості незалежних і резервованих вузлів.
Пошкодження окремих дата-центрів може спричинити локальні відключення, нестабільність та перевантаження, але не означає автоматичного зникнення інтернету по всій країні.
Найбільшою проблемою під час блекауту може стати навіть не відсутність сигналу, а перевантаження мобільної мережі.
Коли домашній Wi-Fi зникає, тисячі людей одночасно переходять на мобільний інтернет.
А що зі світлом?
Тут ситуація складніша.
Україна готується до зими 2026/27: ремонтуються пошкоджені потужності, розвивається розподілена генерація, накопичуються енергоресурси та встановлюються системи резервного живлення.
За даними уряду, вже відремонтовано 4,8 ГВт генеруючих потужностей, працює близько 1,8 ГВт розподіленої газової генерації, а до кінця року планується додати ще близько 800 МВт.
Для Києва окремо готуються резервні джерела тепла на випадок пошкодження окремих ТЕЦ та інших критичних об'єктів.
Тобто держава готується не до одного сценарію, а до можливості повторних атак і тривалих аварійних відключень.
Що це означає для звичайної сім'ї?
На мою думку, головна стратегія цієї зими — не чекати, поки станеться блекаут, а створити власну маленьку «систему резервування».
🔋 Powerbank для телефонів
⚡ Зарядна станція або інше резервне живлення
📡 Другий спосіб доступу до інтернету
📱 SIM-карти різних операторів
💵 Невеликий запас готівки
🥫 Запас продуктів і води
💊 Необхідні ліки
🔦 Ліхтарі та батарейки
📄 Офлайн-копії важливих документів і контактів
Для домашнього інтернету варто перевірити, чи працює ваш провайдер на xPON. Ця технологія може забезпечувати зв'язок навіть під час тривалого знеструмлення, якщо резервне живлення є у вас і на мережевому обладнанні провайдера.
Також варто заздалегідь завантажити карту Пунктів незламності та продумати, де можна буде попрацювати, зарядити техніку або отримати доступ до зв'язку.
А якщо робота критично залежить від інтернету — резервний провайдер або супутниковий зв'язок можуть стати не розкішшю, а частиною особистої інфраструктури.
І найважливіше
Я не знаю, якою буде ця зима.
Ніхто не може чесно гарантувати, що не буде тривалих блекаутів, пошкодження мереж чи нових атак.
Але я вже бачила минулої зими, як люди адаптуються.
Я бачила кафе, яке фактично перетворилося на маленький робочий хаб для мешканців сусіднього ЖК.
Люди не припинили працювати. Вони просто шукали місце, де є світло, інтернет і можливість зарядити ноутбук.
І саме тому сьогодні для мене питання цієї зими звучить уже не так:
«Що буде, якщо все вимкнуть?»
А так
«Що я можу зробити зараз, щоб моя сім'я могла прожити кілька днів автономно, навіть якщо світло, мобільний зв'язок чи інтернет тимчасово зникнуть?»
Можливо, нам не вдасться контролювати те, куди прилетить наступна ракета.
Але ми можемо контролювати те, наскільки готовими будемо до наслідків.
🇺🇦 Бережіть себе та своїх близьких. Ми вистоїмо!
#Ukraine #BinanceSquare #UkraineWar #energy #Internet

عندما يفكر الناس في عمليات الاحتيال المرتبطة بالعملات المشفرة، فإنهم عادة يتخيلون حسابًا على تيليجرام أو موقعًا إلكترونيًا مزيفًا أو محتالًا منفردًا.
في أوكرانيا، بعض العمليات أكبر بكثير.
قد يكون لديها مكاتب، ومئات الموظفين، ونصوص مبيعات، وقواعد بيانات للضحايا، ومنصات استثمار مزيفة، ومحافظ عملات مشفرة لتحريك الأموال المسروقة.
وتشير تحقيقات أوكرانية حديثة إلى أنه في بعض الحالات، يُزعم أن هذه الشركات دفعت لمسؤولي إنفاذ القانون مقابل الحماية.
إنها صناعة، وليست مجرد عملية احتيال
في ديسمبر 2025، أعلنت يوروجست عن تفكيك شبكة احتيال دولية مقرها في أوكرانيا.