Зміст

• Що таке криптоекономіка?

• Які проблеми вирішує криптоекономіка?

• Роль криптоекономіки в майнінгу біткоїну

• Як криптоекономіка підвищує безпеку біткоїну?

• Кругообіг криптоекономіки

• Висновок

Що таке криптоекономіка?

Промовою простою мовою, криптоекономіка забезпечує спосіб координації поведінки учасників мережі, комбінуючи криптографію з економікою.

З іншого боку, криптоекономіка — це галузь комп’ютерних наук, яка прагне розв’язати проблеми координації між учасниками в цифрових екосистемах за допомогою криптографії та економічних стимулів. 

Криптоекономіку завжди необхідно враховувати під час побудови децентралізованих мереж, адже це своєрідний механізм, який забезпечує можливість узгоджувати стимулювальні фактори між учасниками без потреби довіряти третім сторонам.

Криптоекономіка не є різновидом традиційної економіки; вона являє собою поєднання теорії ігор, дизайну механізмів, математики та інших методологій у цій сфері. Основна мета такого напряму — надати розуміння того, як фінансувати, проєктувати, розвивати й сприяти функціонуванню децентралізованих мереж.

У цій статті ми розглянемо походження криптоекономіки та її роль у створенні біткоїна й інших децентралізованих мереж.

Які проблеми розв’язує криптоекономіка?

До появи біткоїна вважалося, що неможливо створити однорангову мережу (англ. peer-to-peer network), яка могла б досягати консенсусу без значних уразливостей до атак і помилок.

Ця проблема часто згадується як задача візантійських генералів. Це логічна дилема, яка ілюструє всю важливість комунікації між учасниками в розподілених системах. Проблема полягає в тому, що деякі з учасників можуть виявитися шахраями, через що неможливо дійти єдиної домовленості, і мережа не може працювати належним чином. 

Зі створенням біткоїна Сатоші Накамото запровадив порядок економічних стимулів для однорангової мережі та розв’язав цю проблему.

Відтоді децентралізовані мережі продовжують покладатися на криптографію для досягнення консенсусу щодо стану мережі та правильності історії всіх операцій. Крім того, більшість мереж включають різні економічні стимули, які спонукають учасників до певних дій.

Така синергія криптографічних протоколів з економічними стимулами дає змогу створити цілком нову екосистему децентралізованих мереж, стійких до атак і помилок, а також із високим рівнем безпеки.

Роль криптоекономіки в майнінгу біткоїна

Метою біткоїна є створення незмінної платіжної мережі, стійкої до цензури, у якій відстежується кожна фінансова транзакція. 

Це досягається за допомогою процесу, що має назву майнінг, під час якого майнери, успішно видобувши та підтвердивши блок транзакцій, отримують винагороду в біткоїні. Цей економічний стимул спонукає майнерів працювати в межах правил, що, своєю чергою, позитивно впливає на надійність і безпеку мережі.

Процес майнінгу включає в себе розв’язання складної математичної задачі на основі криптографічного алгоритму хешування. У цьому контексті хеші використовують для зв’язування блоків між собою та запису підтверджених транзакцій із часовою позначкою, що в сукупності називається блокчейном. 

Хеші також використовуються в обчислювальних головоломках, розв’язання яких майнери намагаються знайти. Крім того, одне з правил консенсусу, якого мають дотримуватися транзакції, полягає в тому, що біткоїн можна витратити лише в разі, якщо на основі приватного ключа було згенеровано дійсний цифровий підпис. 

Ці технологічні правила щодо майнінгу відповідають вимогам безпеки мережі біткоїна, які також включають комплекс автоматичних заходів для запобігання захопленню контролю над системою у випадку атаки з боку зловмисників.

Як криптоекономіка підвищує безпеку біткоїна?

Модель безпеки біткоїна побудована за принципом правління більшості. Це означає, що чисто теоретично зловмисники можуть взяти під контроль блокчейн, заволодівши більшою частиною обчислювальної потужності мережі; подібну атаку часто називають атакою 51%. 

У разі такої атаки зловмисники можуть унеможливити майнінг і валідацію нових блоків або навіть повністю реверсувати частину раніше підтверджених транзакцій. Проте сам факт контролю над такою великою кількістю потужності хешування надзвичайно дорогий через необхідне для цього обладнання та велику кількість електроенергії.

Криптоекономіка — одна з причин успіху біткоїна. Сатоші Накамото реалізував порядок припущень таким чином, щоб стимулювати різні категорії учасників. Гарантії безпеки системи значною мірою залежать від того, як учасники мережі реагуватимуть на певні економічні стимули. 

За відсутності жорсткої структури криптографічного протоколу в біткоїна не було б захищеної розрахункової одиниці (англ. unit of account), за допомогою якої майнери отримують винагороду за свою роботу. Без майнерів у користувачів не було б впевненості в достовірності історії транзакцій, записаних у розподіленому реєстрі, адже за відсутності подібної перевірки довіреною третьою стороною зникла б одна з головних переваг біткоїна.

Ґрунтуючись на криптоекономічних припущеннях, взаємозалежні відносини між майнерами та мережею біткоїна забезпечують достовірність і правильність усієї роботи. Однак це не є гарантією того, що в майбутньому система функціонуватиме так само, як і зараз.

Кругообіг криптоекономіки

Кругообіг криптоекономіки — це цілісна модель, що пов’язує всі категорії учасників між собою. Цю схему було опубліковано Джоелем Монегро, і вона ілюструє грошовий потік, який проходить через різні класи учасників у одноранговому економічному середовищі. 

Модель являє собою тристоронній ринок, який складається з майнерів (сторона пропозиції), користувачів (сторона попиту) та інвесторів (сторона капіталу). Кожна група учасників обмінюється між собою за допомогою обмеженого криптоекономічного ресурсу (токенів).

У цьому кругообігу майнер отримує оплату за виконану роботу в токенах, які використовують користувачі. Протокол консенсусу стандартизує весь цей процес, а криптоекономічна модель контролює, коли і яким чином майнери отримують винагороду. 

Створення мережевої архітектури, роботу якої підтримує сторона, що генерує розподілену пропозицію (майнерами), є доречним, якщо переваги переважують супутні цьому недоліки. У цьому контексті йдеться про такі переваги, як: стійкість до цензури, безмежні транзакції та високий рівень безпеки. Однак децентралізовані системи мають нижчу продуктивність порівняно з централізованими аналогами.

У цій моделі інвестор виконує одразу дві ролі: забезпечує ліквідність для токенів, які майнери згодом зможуть продати, а також капіталізує мережу за рахунок підтримки ціни токена на такому рівні, щоб майнінг залишався прибутковим. 

Своєю чергою, інвестори поділяються на дві групи: трейдерів (короткострокових інвесторів) і ходлерів (довгострокових інвесторів). 

Трейдери створюють ліквідність на ринку, щоб у майнерів була можливість продавати видобуті токени й покривати свої операційні витрати, тоді як ходлери забезпечують достатню капіталізацію для зростання мережі, підтримуючи вартість токенів. У каналі взаємин майнер-трейдер вони обмінюються грошовим потоком напряму, тоді як майнер-ходлер роблять це опосередковано. 

Це означає, що всі учасники цього процесу залежать один від одного для досягнення своїх економічних цілей. Така структура створює надійну й безпечну мережу, а дотримання мотивувального набору правил є вигіднішим напрямом для кожного окремого учасника, що, своєю чергою, робить мережу стійкішою. 

Висновок

Зі створенням біткоїна з’явилася відносно нова концепція — криптоекономіка; вона є визначальним елементом, який необхідно враховувати під час проєктування децентралізованих мереж. 

Розподіл ролей у криптоекономічних моделях допомагає аналізувати витрати, економічні стимули та потік коштів для кожної групи учасників. Це також може допомогти більш ретельно розглянути відносну силу та потенційні точки централізації, що є важливим під час планування більш збалансованих моделей управління та розподілу токенів.

Область дослідження криптоекономіки, а також використання криптоекономічних моделей необхідні для розробки нового покоління мереж. Вивчаючи криптоекономічні моделі, які вже були випробувані й протестовані в реальних умовах, з’являється можливість спроєктувати мережі майбутнього так, щоб вони були ефективнішими за наявні варіанти, що призведе до створення стійкішої екосистеми для децентралізованої економіки.