Уряду США потрібні позики, а компаніям у сфері ШІ потрібні гроші на будівництво, тож їм теж доводиться позичати. Усім їм потрібні інвестори, готові надати кошти, щоб викупити ці боргові зобов’язання.

Ринок облігацій може розширюватися, але це має свою ціну — зростання процентних ставок. Коли дохідність облігацій стає привабливішою, більше інвесторів готові вкладати в них свої гроші.

Коли уряд США та компанії у сфері ШІ водночас випускають велику кількість облігацій, інвестори можуть вирішити, що дохідність недостатньо висока, і вимагатимуть вищих відсотків, щоб погодитися купити ці облігації.

У результаті загальна вартість залучення коштів зростає, а нові позики стають дорожчими.

Уряд США і без того має великий борговий тягар. Що вищі процентні ставки, то більше відсотків, можливо, доведеться сплачувати в майбутньому, а бюджетний дефіцит стає важче контролювати.

Водночас зі зростанням дохідності облігацій акції стають відносно менш привабливими. Інвестори знову зважують, що вигідніше: вкласти гроші в облігації з високою дохідністю чи й далі тримати акції. У результаті це опосередковано знижує ціни на акції.

По суті, вартість акцій — це прибуток, який компанія може отримати в майбутньому, перерахований у сьогоднішні гроші. Що вища ставка дисконтування, то менше коштує сьогодні така сама сума, отримана в майбутньому.

Уявімо компанію, яка гарантовано зароблятиме по 100 доларів щороку в майбутньому. Вам потрібно вирішити: скільки ви готові заплатити сьогодні за її акції, щоб отримувати ці 100 доларів щороку. Ключовий момент у тому, що гроші мають часову вартість.
Майбутні 100 доларів коштують менше, ніж нинішні 100 доларів, адже за високої дохідності облігацій ви можете натомість купити їх зараз і заробляти на відсотках.