Кожен актив оцінюється відповідно до його фундаментальної вартості та очікувань майбутніх показників. На ці два фактори впливають два виміри ризику – ідіосинкратичний (тобто, що стосується конкретного активу, про який йде мова) і макро (тобто, явище, що стосується більшої економіки). Макроризики, такі як загроза надмірного регулювання та/або зниження споживчого попиту, як правило, привертають найбільшу увагу, але насправді вони менш загрозливі в деякому сенсі.

Прямо зараз багато уваги прикуто до Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC) і до того, як вони збираються боротися з Ripple, серед інших компаній, які розробляють цифрові активи або надають засоби обміну (наприклад, Kraken). Цей макроризик створює ефект хвилі по всій економіці, особливо на ринку цифрових активів. Наприклад, якщо XRP буде позначено як цінний папір, інші токени також можуть підлягати суттєвим регуляторним діям як цінні папери, зазнаючи штрафів і нових витрат на дотримання вимог.

Хоча цей макроризик важливий, на ньому легко зосередитися, а не на специфічних факторах, які важливіші для даного токена. Регуляторна ясність стане — ми просто не знаємо, коли — і відбудеться певний ступінь конвергенції між країнами через мобільну природу капіталу. Якщо одна країна надмірно регулює цифрові активи, тоді капітал мігруватиме, і це призведе до переоцінки. Але якщо цифровий актив зазнає невдачі з ідіосинкратичних причин (наприклад, погане управління або нездатність вирішити споживчий попит), то це буде цвях у його труну назавжди.

Спокуса полягає в тому, щоб зосередитися на дуже помітному макроризику, але правильне емпіричне правило полягає в тому, щоб звернути пильну увагу на ідіосинкратичні фактори - це те, що дійсно відрізняє один проект від іншого - незалежно від типу активу.

А поки подивимось, як регулюючі органи продовжуватимуть виносити висновки та як реагуватимуть компанії!