Найбільшим інцидентом у валютному колі в 2016 році стала крадіжка The DAO. Це сталося 17 червня. Хакери скористалися контрактною вразливістю The DAO і послідовно перевели понад 3,6 мільйона ETH, що на той момент коштувало понад 70 мільйонів доларів США. DAO, який щойно порушив історію краудфандингу в криптовалютній індустрії з обсягом краудфандингу в 150 мільйонів доларів США, встановив рекорд за найбільшою сумою, вкраденою за ніч. Ті, хто брав участь у цьому закритому розміщенні, миттєво перейшли від підбадьорення до нарікання.
На щастя, хакер не зміг негайно зняти гроші, оскільки команда проекту спочатку встановила 27-денний період виведення, щоб збільшити поріг відшкодування. Але яка користь від блокчейну, і факти, що відбулися, не можуть бути змінені, як тільки закінчиться 27-денний період вилучення, хакери заберуть більше 3,6 мільйонів ETH на очах у громадськості. Найневідкладнішим пріоритетом є те, як правильно вирішити подальші питання компенсації.
Після крадіжки у вітчизняних та іноземних валютних колах пролунало чимало критики. Люди вказали пальцем на недбалість з боку проекту, яка призвела до того, що багато інвесторів зазнали величезних збитків, тому Ethereum, природно, буде прибитий до стовпа ганьби. Під дописом засновника Ethereum Бутерінштейна всякі лайки, глузування та глузування як китайською, так і англійською. Я хоч і не вступав до їхнього ряду, таємно проклинав у серці. Це не означає, що я також брав участь у приватному розміщенні The DAO. Мій гнів походить від: я не приєднався до веселощів, то чому вони дали мені ляпаса.
Постраждалий у справі про крадіжку DAO, ETH, який збирався пробити 20 доларів США та досягти нового історичного максимуму, зробив різкий поворот і почав піврічний спад, який не зупинився, поки не впав до 7 доларів США. Хоча я продав більшу частину свого ETH ще в березні, я все ще мільйонер. Цей виток спаду мене дуже вразив, і цей біль зрештою перетворився на сильне невдоволення DAO та Ethereum. Як і у випадку пограбування в Ментугу, яке сталося два роки тому, я та багато інших людей не змогли вижити поодинці.
Після цього Бутерін швидко написав: «Торгівля призупинена, ми піддаємося атаці». Біржі відповіли призупиненням транзакцій, депозитів і зняття ETH і DAO. Але це лише крайній засіб і не може дати задовільного пояснення інвесторам, які стоять за The DAO.
Однак незабаром після цього стурбовані жертви побачили світло, оскільки вони чекали остаточного плану команди Ethereum: форкнути Ethereum і відкотити транзакції.
Відкат транзакції, безсумнівно, є чудовою новиною для жертв, що означає, що вкрадені ETH будуть повернуті початковому власнику; але для всього валютного кола це як грім серед ясного неба. Це вважається порушенням священного принципу, згідно з яким блокчейн не можна втручати, він є незаконним, централізованим і таким же потворним, як і хакерська крадіжка.
Під час голосування спільноти Ethereum пропозиція про форк Ethereum здобула переважну перемогу, і транзакцію відкату було офіційно реалізовано. Однак деякі майнери наполягали на тому, що блокчейн не можна підробити, і в результаті цього Ethereum розділився на два ланцюжки, один був оригінальним Ethereum Classic, а інший був Ethereum Classic роздвоєний ланцюг - Ethereum.
Незважаючи на те, що після інциденту минуло кілька місяців, ви все ще можете бачити дві групи людей, які підтримують форк, і тих, хто виступає проти форка, які атакують один одного в групі. Перший вважає розумним і справедливим відшкодовувати збитки для інвесторів через транзакції відкату; другий вважає, що транзакції відкату порушують децентралізований дух блокчейну і змінюють Ethereum і навіть всю індустрію блокчейну.
Те, що вони сказали, було дуже розумним, і їхні думки підтверджувалися доказами. Але пізніше я виявив, що більшість людей, які підтримують форки, є жертвами, а ті, хто виступають проти форків, навпаки. Зіткнувшись з цим питанням, я глибоко задумався, чи на їхні думки вплинули їхні позиції та інтереси, чи вони випливають із їхніх справжніх думок у глибині душі.
Іноді я думаю, що це правильно і має бути так, як є; іноді я думаю, що це неправильно, і це не повинно бути так, як є. Ця повторювана ідеологічна боротьба завжди мене непокоїла і змушувала сумніватися в багатьох речах, особливо в людському аспекті протистояння інтересам. Я постійно запитую себе: що б я зробив на своєму місці? Нарешті я пішов на компроміс із самим собою, я більше не шукав абсолютних «правильно і неправильно», а замінив це «за і проти».