virtualassetsregulation

Закон є, але він не працює: чому ринок віртуальних активів в Україні досі чекає на правила
СТАТУС: ЧЕКАЄ НА ПОДАТКОВІ ЗМІНИ
DVA ANALYTICS • FACT → MECHANISM → RISK → DECISION
У лютому 2022 року Україна ухвалила Закон «Про віртуальні активи». Проте станом на жовтень 2026 року передбачений ним спеціальний режим так і не запрацював.
Причина — не в технології блокчейну, а в незавершеному законодавчому механізмі. Набрання чинності базовим законом пов’язане з ухваленням податкових змін, а законопроєкт № 10225-д досі готується до другого читання.
У результаті виникла парадоксальна ситуація: крипторинок в Україні вже існує, але його спеціальне законодавче регулювання залишається незавершеним. Голова НКЦПФР Олексій Семенюк сформулював це так: «Ми не вирішуємо, чи існуватиме ринок віртуальних активів, він уже існує. Ми вирішуємо, яким буде його місце у фінансовій системі».
Що саме блокує запуск? Чому дискусія точиться навколо податків і повноважень регуляторів? І що ця невизначеність означає для власників Bitcoin, стейблкоїнів та інших криптоактивів?
FACT — закон ухвалено, але правовий режим не запущено
17 лютого 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2074-IX «Про віртуальні активи». Документ мав закласти правову основу для обігу віртуальних активів, визначити засади державного регулювання та встановити правила для учасників ринку.
Однак у прикінцевих положеннях передбачено, що закон набирає чинності з дня набрання чинності законом про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій із віртуальними активами. Саме тому ухвалення документа у 2022 році не означало автоматичного запуску системи.
Важливе уточнення: це не означає, що в Україні взагалі немає правових норм, які стосуються криптооперацій. Ідеться про відсутність повноцінного спеціального режиму, який мав би узгодити правовий статус активів, діяльність постачальників послуг і податкові правила. Загальні норми Податкового кодексу при цьому продовжують діяти.
Джерело: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20
MECHANISM — що має змінити законопроєкт № 10225-д
Законопроєкт № 10225-д зареєстровано 24 квітня 2025 року. 3 вересня 2025 року Верховна Рада прийняла його за основу в першому читанні. Станом на 18 жовтня 2026 року офіційна картка документа вказує на підготовку до другого читання. Це означає, що запропоновані положення ще можуть змінитися.
Завдання законопроєкту ширше, ніж просто визначити податкову ставку. Він має сформувати систему, у якій будуть зрозумілі:
· правила оподаткування операцій із віртуальними активами;
· порядок роботи постачальників відповідних послуг (криптобірж, кастодіальних гаманців тощо);
· повноваження державних регуляторів;
· вимоги до учасників ринку, зокрема до капіталу та зберігання клієнтських активів;
· механізми захисту клієнтів та інвесторів.
Офіційне джерело: itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56271
RISK — перша суперечка: як оподатковувати криптоприбуток
Податковий блок — один із ключових елементів майбутнього регулювання. У запропонованій моделі обговорюється оподаткування чистого інвестиційного прибутку фізичних осіб. У публічних матеріалах фігурують ставки 18% ПДФО та 5% військового збору, а також перехідні пільгові умови для окремих операцій.
Ключовий нюанс: ці параметри не слід сприймати як остаточно затверджені. Законопроєкт ще не завершив парламентський розгляд, а дискусія точиться навколо трьох речей: ставки, бази оподаткування та моменту виникнення податкового зобов’язання.
Приклад для розуміння різниці. Уявімо, що ви купили 0,001 BTC за 90 000 грн, а через рік продали за 100 000 грн. Економічна різниця — 10 000 грн. Але податкове законодавство має чітко відповісти: що саме є базою — вся сума продажу (100 000 грн) чи різниця (10 000 грн) після врахування комісій та підтвердженої вартості придбання? Від цього залежить, чи заплатите ви умовні 2 300 грн (23% від 10 000 грн), чи 23 000 грн (23% від 100 000 грн).
Що діє зараз, поки спеціальний режим не запущено? ДПС роз’яснює: дохід від продажу криптовалюти розглядається як «інший дохід» (або іноземний дохід, залежно від джерела виплати) і оподатковується за ставкою 18% ПДФО + 5% військового збору = 23%. Це означає, що відсутність спеціального закону не звільняє від оподаткування — вона лише робить правила менш зрозумілими.
MECHANISM — друга суперечка: хто контролюватиме ринок
Податкові питання — не єдина перешкода. Потрібно також визначити, які державні органи відповідатимуть за різні категорії віртуальних активів.
НКЦПФР наполягає, щоб розподіл повноважень був визначений безпосередньо в законі, а не постановою Кабміну, — за моделлю, сумісною з європейським регламентом MiCA. У публічно описаній моделі передбачається:
· Національний банк України (НБУ) регулює токени електронних грошей (EMT), які за економічною природою найближчі до платіжної сфери;
· НКЦПФР стає основним регулятором для решти категорій віртуальних активів, включаючи авторизацію та нагляд за постачальниками послуг.
Станом на липень 2026 року НКЦПФР повідомляла, що розподіл повноважень уже погоджено і він «не є предметом торгу». Комісія також створила окремий департамент віртуальних активів. Водночас залишаються відкритими питання податкового блоку та правового статусу криптоактивів у кримінальному й виконавчому провадженні.
FACT — ринок уже існує
Українська криптоекономіка не починається з моменту ухвалення нового закону. За міжнародними оцінками, які наводить НКЦПФР, віртуальними активами користуються 6,5 млн українців, а річний обсяг операцій сягає 100 млрд доларів. Частина компаній працює через іноземні юрисдикції, а громадяни — через міжнародні платформи.
Ці оцінки залежать від методики підрахунку й не означають, що всі користувачі є активними інвесторами. Але вони ілюструють головне: держава має справу не з новою технологією, яку потрібно «створити», а з уже наявною економічною діяльністю, для якої потрібно сформувати передбачувані правила.
RISK — що означає затримка для учасників ринку
Для приватних власників. Зберігається невизначеність щодо застосування податкових норм до різних операцій. Особливо важливо вести історію придбання, продажу, обміну й переказів. Приклад: якщо ви обміняли один токен на інший (наприклад, ETH на USDT), чи вважається це «продажем» для цілей оподаткування? Чинне законодавство не дає однозначної відповіді, і саме це має виправити спеціальний режим.
Для бізнесу. Без завершеної моделі регулювання складніше планувати вихід на ринок, оцінювати вимоги до комплаєнсу та визначати майбутню взаємодію з державними органами.
Для інвесторів. Непередбачуваність правового середовища може впливати на рішення про розміщення капіталу та вибір юрисдикції.
Для держави. Затримка ускладнює формування узгодженої системи нагляду й оподаткування та створює ризик, що частина економічної активності й надалі відбуватиметься через іноземну інфраструктуру.
Водночас не можна стверджувати, що всі криптооперації в Україні є незаконними або що відсутність спеціального закону повністю позбавляє учасників правового захисту. Наслідки залежать від конкретної діяльності та чинних норм.
DECISION — що робити власнику криптоактивів уже зараз
Поки законодавчий процес триває, доцільно дотримуватися кількох практичних принципів.
1. Документуйте кожну операцію. Зберігайте історію транзакцій, звіти бірж, адреси гаманців, суми, дати та комісії. Приклад: якщо ви купували криптовалюту на P2P-платформі, збережіть скріншот оголошення, підтвердження банківського переказу та запис транзакції в блокчейні. Це допоможе підтвердити вартість придбання в майбутньому.
2. Підтверджуйте вартість придбання. Банківські виписки, квитанції з бірж, історія ордерів — усе це може знадобитися для розрахунку податкового зобов’язання за правилами, які з’являться після ухвалення закону.
3. Розрізняйте типи операцій. Продаж за гривні, обмін токенів, переказ між власними гаманцями, отримання винагороди за стейкінг чи фриланс — кожна з цих дій може мати різні податкові наслідки. Приклад: отримання криптовалюти як оплати за фриланс-послуги наразі розглядається ДПС як дохід, що підлягає оподаткуванню за ставкою 23%. А просте зберігання активів на гаманці без операцій не створює податкового обов’язку для звичайного громадянина.
4. Не плутайте проєкт із чинним законом. Перевіряйте картку законопроєкту № 10225-д, остаточний текст після ухвалення та дату набрання чинності. Пропозиції, що обговорюються в медіа, не є правилами, доки їх не ухвалено.
5. Звертайтеся до фахівця у складних випадках. Це особливо важливо за значних сум, використання DeFi-протоколів, отримання винагород у токенах або проведення міжнародних операцій.
Окремо про міжнародний обмін даними. З 2026 року криптобіржі та провайдери гаманців у багатьох країнах починають збирати дані про транзакції користувачів у межах стандарту CARF (Crypto-Asset Reporting Framework). Україна готується до приєднання до цього механізму, а перша автоматична звітність очікується у 2027 році. Це означає, що навіть якщо ви сьогодні не задекларували операції на іноземній біржі, відповідна інформація може стати доступною податковим органам у майбутньому.
DECISION — що має вирішити держава
Для запуску повноцінного режиму недостатньо проголосувати за податкові ставки. Необхідно узгодити:
· податкову базу (що саме оподатковується — вся сума чи прибуток);
· правила обліку витрат (які комісії та витрати можна врахувати);
· перехідні положення (як оподатковувати активи, придбані до запуску режиму);
· розподіл регуляторних повноважень (між НБУ та НКЦПФР);
· практичні вимоги до постачальників послуг (капітал, зберігання активів, фінансовий моніторинг).
Окреме значення матиме баланс між захистом інвесторів, протидією фінансовим зловживанням і можливістю легального розвитку інноваційних компаній. Надмірно складні правила можуть збільшити витрати бізнесу та стимулювати використання іноземних платформ. Надто слабке регулювання не забезпечить достатнього захисту клієнтів і прозорості ринку.
ВИСНОВОК DVA
Закон «Про віртуальні активи» існує, але передбачений ним спеціальний режим не запрацював через законодавчі умови набрання чинності та незавершеність пов’язаних змін. Законопроєкт № 10225-д має вирішити частину ключових питань — від оподаткування до архітектури регулювання. Однак до його остаточного ухвалення запропоновані ставки й моделі залишаються предметом законодавчого процесу, а не завершеними правилами.
Для України це перевірка здатності перетворити наявну цифрову економіку на зрозуміле правове середовище — без ігнорування податкових обов’язків, але й без створення зайвих бар’єрів для легальної діяльності.
Для власника криптовалюти висновок практичний: зберігайте документи, перевіряйте чинні норми й не сприймайте законодавчі пропозиції як уже діючі правила. Навіть якщо спеціальний режим ще не запущено, обов’язок декларувати дохід від окремих операцій із криптоактивами може виникати вже зараз — за загальними нормами Податкового кодексу.
DVA — факти без хайпу.
Не фінансова та не індивідуальна податкова порада. Матеріал має інформаційно-аналітичний характер. Збереження цінностей та часу.
#DVA #CryptoUkraine #VirtualAssetsRegulation #bitcoin #CryptoRegulations