#TermMax @TermMax Я розмірковувала над однією думкою: чим більше капіталу довіряють, тим ширші можливості діяти на ринку мали б з'явитися.
У TermMax ця думка стосується ролі куратора - того, хто керує vault замість самого депозитора.
У Two-Way Range Order усе інакше. Куратор спочатку зобов'язаний виступити лендером, надавши ринку токени боргу.
Позичати він може лише продаючи вже отримані FT-токени. Прямої застави для запозичення в нього немає - на відміну від окремого учасника ринку, який може заставити токени напряму.
Тоді питання для мене змінилося. Замість “скільки може куратор” я почала дивитися, де саме проходить межа його можливостей.
Це вже не питання про масштаб стратегії. Це питання про те, наскільки спокійно я можу довіритися рамці, яку куратор не встановлював сам.
Ця вужчість не з'явилася випадково. Вона існує саме тому, що vault утримує депозити користувачів, і це ускладнює пряму заставу з погляду управління ризиком.
Але чи це справді надійніший контроль над вкладеним капіталом? Тепер я думаю вже про інше: чи видно цю межу заздалегідь?