2 гривні, які нагадують про ціну великих ідей: НБУ вшанував Богдана Гаврилишина
DVA ANALYTICS • FACT -> MECHANISM -> RISK -> DECISION
19 жовтня 2026 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену 100-річчю від дня народження Богдана Гаврилишина — українського економіста, мислителя, міжнародного експерта з управління та мецената. Монета продовжує серію «Видатні особистості України». Її заявлений тираж — до 50 000 екземплярів у сувенірному пакованні.
Однак значення цієї події виходить за межі нумізматики. Це нагода згадати людину, яка досліджувала, як суспільства стають ефективними, чому одні держави створюють можливості для громадян, а інші втрачають потенціал і що потрібно для відповідального управління.
FACT: що відомо про нову монету
Пам’ятну монету виготовлено з нейзильберу — сплаву на основі міді, нікелю та цинку, який використовують для карбування монет.
Її дизайн побудований на поєднанні особистої історії Гаврилишина та його зв’язку з Україною і світом.
· Реверс: портрет Богдана Гаврилишина, його ім’я та слова «БУЙНО МРІЙТЕ».
· Аверс: композиція з калини, кленового листка та едельвейса.
· Символіка: калина уособлює Україну, кленовий листок — Канаду, едельвейс — Швейцарію.
Саме ці три країни відіграли важливу роль у житті економіста: Україна була його батьківщиною, Канада стала країною нового початку після вимушеної еміграції, а Швейцарія — місцем його багаторічної міжнародної професійної діяльності.
Придбати монету можна буде через інтернет-магазин нумізматичної продукції НБУ та банки-дистриб’ютори. Доступність і вартість продажу варто перевіряти за офіційними оголошеннями.
Джерела: "Укрінформ" (https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4175998-nacbank-vipustiv-pamatnu-monetu-prisvacenu-ukrainskomu-ekonomistu-bogdanu-gavrilisinu.html), "24 Канал" (https://financy.24tv.ua/ru/nbu-vypustil-novuju-monetu-posvjashhennuju-vydajushhemusja-ukraincu_n3163382).
MECHANISM: ким був Богдан Гаврилишин
Богдан Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 року на Тернопільщині. Його життя припало на період великих історичних потрясінь, а вимушена еміграція змінила його життєвий маршрут. Проте він не відмовився від української ідентичності й згодом присвятив значну частину своєї діяльності майбутньому України.
У Канаді він здобув освіту та почав професійний шлях. Згодом переїхав до Швейцарії, де став відомим фахівцем з менеджменту й розвитку організацій.
З 1968 року Гаврилишин очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві. Він також був серед засновників Європейського форуму менеджменту в Давосі, який згодом перетворився на Всесвітній економічний форум.
Його діяльність не обмежувалася бізнесом. Гаврилишин досліджував взаємозв’язок економіки, політичних інституцій, культури та суспільної поведінки. Його цікавило не лише те, як організації заробляють гроші, а й те, чому одні суспільства здатні забезпечувати добробут, свободу та відповідальність, тоді як інші стикаються з неефективністю управління.
Після відновлення незалежності України він долучився до розвитку державного управління, управлінської освіти та громадянського суспільства, консультував представників українського керівництва.
Гаврилишин помер 24 жовтня 2016 року, але його інтелектуальна спадщина продовжує привертати увагу до питання: якою має бути держава, щоб люди могли реалізовувати свій потенціал?
Чому його ідеї важливі для України
Гаврилишин розглядав розвиток суспільства ширше, ніж зростання ВВП або залучення інвестицій. Економічні показники мають значення, але самі собою вони не гарантують справедливих правил, довіри до інституцій чи високої якості життя.
Для країни важливо, як працюють суди, наскільки відповідально діють органи влади, чи можуть громадяни впливати на рішення та чи існують умови для розвитку підприємництва й освіти.
Це особливо актуально для України, яка одночасно протистоїть російській агресії, підтримує економічну стійкість і має готуватися до відновлення.
Відбудова — це не лише дороги, житло, енергетика та промисловість. Це також створення інституцій, яким довіряють; підготовка управлінців, які відповідають за результати; і формування середовища, у якому підприємці, науковці та громадяни можуть діяти без зайвих адміністративних бар’єрів.
У цьому контексті спадщина Гаврилишина має практичне значення: стійкий розвиток залежить не тільки від ресурсів, а й від якості рішень та інституцій, які ними управляють.
MECHANISM: «Буйно мрійте» — не просто красивий напис
На монеті розміщено вислів, який став одним із найвідоміших символів світогляду Гаврилишина: «Буйно мрійте».
Його можна сприймати як заклик не обмежувати власні горизонти обставинами, походженням чи поточними можливостями. Але великі ідеї мають цінність лише тоді, коли перетворюються на конкретні дії.
Мрія без знань залишається бажанням. Знання без відповідальності можуть стати інструментом особистої вигоди. А відповідальність без готовності діяти не створює змін.
Саме тому важливою частиною спадщини Гаврилишина була підтримка молоді, освіти та відповідального лідерства.
У 2014 році він сформулював Декларацію відповідальності людини — документ, який закликає розглядати відповідальність не лише як обов’язок перед державою, а і як щоденну практику у ставленні до себе, суспільства та навколишнього світу. Із 2021 року 19 жовтня в Україні відзначають Всеукраїнський день відповідальності людини.
Це важливий акцент: суспільні зміни починаються не тільки з державних програм, а й із рішень окремих людей.
RISK: чи може пам’ятна монета стати інвестицією?
Поява нової монети закономірно викликає інтерес колекціонерів. Обмежений тираж, особлива тематика та ювілейна дата можуть впливати на попит. Проте вони не гарантують зростання ринкової вартості.
Варто розрізняти три поняття:
· Номінал — 2 гривні, зазначені на монеті.
· Ціна придбання — сума, за яку її продає НБУ або офіційний дистриб’ютор.
· Колекційна вартість — сума, яку готовий заплатити покупець на вторинному ринку.
Ці показники можуть суттєво відрізнятися. Водночас ціна перепродажу залежить від попиту, стану монети, наявності сувенірного паковання та пропозиції на ринку.
Тираж до 50 000 екземплярів сам собою не робить монету рідкісною. Так само немає підстав заздалегідь стверджувати, що вона подорожчає в кілька разів.
Для колекціонера це насамперед можливість зберегти пам’ять про видатного українця. Для інвестора — актив, який потребує оцінки витрат, ліквідності та реального попиту.
DECISION: що варто винести з цієї історії
Монета номіналом 2 гривні нагадує про людину, чия професійна діяльність охоплювала кілька країн, міжнародний менеджмент, економічну думку та розвиток українського суспільства.
Її головна цінність не обов’язково вимірюватиметься ціною на нумізматичному ринку.
Історія Богдана Гаврилишина демонструє інший тип капіталу — інтелектуальний, суспільний і людський. Його неможливо повністю оцінити в гривнях, але він впливає на якість рішень, інституцій і можливостей для наступних поколінь.
Для України, яка проходить через війну та готується до тривалого відновлення, це нагадування особливо важливе: будувати майбутнє означає не тільки відновлювати зруйноване, а й створювати правила та інституції, які допоможуть країні розвиватися.
Факт: НБУ випустив пам’ятну монету до 100-річчя Богдана Гаврилишина.
Механізм: монета зберігає пам’ять про його внесок у міжнародну економічну думку та розвиток України.
Ризик: не варто плутати культурну цінність монети з гарантованою фінансовою дохідністю.
Рішення: пам’ятати не лише ім’я, а й ідеї, які можна застосовувати у власному житті.
Джерела для подальшого вивчення: "Національний банк України — інформація про випуск" (https://financy.24tv.ua/ru/nbu-vypustil-novuju-monetu-posvjashhennuju-vydajushhemusja-ukraincu_n3163382), "Міністерство освіти і науки України — матеріали до 100-річчя Гаврилишина" (https://mon.gov.ua/news/1925-zhovtnia-v-ukraini-ta-za-kordonom-provedut-natsionalnyi-urok-do-100-richchia-bohdana-havrylyshyna).
DVA — факти без хайпу.
Збереження цінностей та часу.
