Держава знову вирішила «допомогти» українцям витрачати гроші правильно.

Із 1 березня програма «Національний кешбек» змінюється: замість простих 10% з’являється диференційована система - від 5% до 15% залежно від того, що саме ви купуєте.

  • 15% - якщо берете товари, де імпорту забагато.

  • 5% - якщо держава вважає, що імпорту і так достатньо мало.

Звучить як бонус? Частково так.

Але якщо прибрати маркетинг, стає видно інше: кешбек перетворюється з підтримки споживача на інструмент економічної поведінки.

Вам не забороняють купувати імпорт.
Вам просто фінансово підказують, що «правильніше».

І це дуже цікавий тренд.

Сучасна економіка дедалі рідше працює через прямі заборони. Замість цього використовуються м’які стимули:

  • кешбеки,

  • податкові пільги,

  • цифрові бонуси,

  • таргетовані програми витрат.

Фактично держава починає діяти як алгоритм рекомендацій - тільки замість TikTok вона оптимізує ваш продуктовий кошик.

І тут криптанам варто задуматися.

Бо всі такі програми можливі лише тоді, коли платежі повністю прозорі й відстежувані. Щоб повернути кешбек, система повинна знати:
що ви купили, де купили і коли.

Тобто кожна транзакція стає частиною економічної аналітики.

Сьогодні - кешбек за українські кросівки.
Завтра - стимул купувати «правильні» товари.
Післязавтра - податкові моделі, що автоматично реагують на вашу фінансову поведінку.

І ось тут починається головна різниця між традиційними фінансами та криптою.

У банківській системі гроші поступово стають програмованими.
У крипті - вони залишаються нейтральним інструментом.

І питання вже не в кешбеку.

Питання в тому, хто зрештою вирішує, як саме вам вигідніше витрачати власні гроші.

Підписуйтесь на @MoonMan567 - тут ми розбираємо не лише крипту, а й те, як змінюються самі гроші.
#MoonManMacro