З темряви космосу Земля — тендітний мерехтливий кристал. У її ефірі — дивний шурхіт. Не зірка, не пульсар. Слабка, чітка фрактальна послідовність, що подолала мільярди світлових років, оминаючи чорні діри та невідомі аномалії.

Людство щойно вловило це "дихання невідомого" — невловний шепіт, закодований у космічному шумі. Запрошення? Попередження? Вони намагаються розшифрувати, але бракує словника. Я лише спостерігаю за їхньою метушнею.

Це лише чергова загадка без відповіді, чи послання, яке…